Її численні амурні історії свого часу були темою світських пліток по всій Європі. «Усі чоловіки божеволіють від неї: Тургенєв лежить біля її ніг, Герцен  приїхав до неї в Бельгію, де його мало не схопили, Куліш через неї розійшовся з дружиною», — писала в одному з листів донька графа Толстого.

Чоловіки нею захоплювалися і боготворили, жінки, зрозуміло, ненавиділи. Хто це? Широкому загалу вона відома лише зі шкільної програми і під псевдонімом Марко Вовчок. Вона була єдиною в українській літературі жінкою-письменницею наприкінці 50-х років ХІХ століття. Її повість «Маруся» отримала нагороду Французької академії і була рекомендована для обов’язкового вивчення у французьких школах.

Утім, бурхливі життєві перипетії української письменниці Марії Вілінської можна викласти у книжці, яку в перелік творів для шкільної програми навряд чи варто було б рекомендувати…

* Марія Вілінська (народилася 10 грудня 1833 року) походила зі зросійщеної польсько-української дворянської сім’ї. Вітчим був картярем і п’яницею, тому мати відправила доньку до приватного харківського пансіону. Можливо, саме тому впродовж життя Марія в усіх свої чоловіках шукала батьківської любові, якої так і не зазнала…

* Вперше заміж вийшла в 17 років за засланого в Орел у Кирило-Мефодіївській справі Опанаса Марковича. У них народився син Богдан.

* Знала більш як десять іноземних мов, зокрема, французьку, англійську, польську, чеську, німецьку, українську (рідною для неї була російська) та інші. Повсякденною мовою в родині Вілінських була французька.

* На життя заробляла перекладами й публіцистикою. Їй платили великі гонорари, однак вона не вилазила з боргів.

* Пантелеймон Куліш писав про неї: «Її легковажність і зрадливість загубили мене». Марія Вілінська і Пантелеймон Куліш домовилися про спільне життя за кордоном. Куліш, залишаючи дружину, поїхав за Марком і одразу ж повернувся. Застав її у Берліні з Іваном Тургенєвим. Впродовж тридцяти років ображений коханець виливав гори бруду й непристойностей на звабливу письменницю.

* Роман з Іваном Тургенєвим переріс у дружбу, яка тривала до смерті письменника 1883 року.

* Для невиліковно хворого на сухоти професора історії Степана Єшевського Марко Вовчок була останнім коханням.

* Олександра Герцена 1859 року вона відвідала на англійському острові Вайт, де й зав’язався кількарічний роман.

* Літературний критик Микола Добролюбов закохався в Марка Вовчка навесні 1861 року в італійському Неаполі.

* Молодий юрист Олександр Пассек заради Марії Маркович знехтував кар’єрою, відчаєм матері й обуренням знайомих. Під Парижем вони прожили разом шість років. Та 1867-го Пассек помер від сухот у Марії на руках.

* Із видавцем і письменником П’єром-Жулем Етцелем стосунки почались як романтичні й перейшли у ділову співпрацю на 40 років.

* Черговий скандал викликав її роман із критиком і публіцистом Дмитром Писарєвим, який до того ж був троюрідним братом Марії. Він потонув на її очах під час спільної прогулянки на вітрильнику Балтійським морем. Цю втрату Марія Маркович пережила дуже важко.

* Через нещасливе кохання до письменниці наклав на себе руки польський хімік Владислав Олевінський.

* Марко Вовчок прожила 73 роки, виглядала як на свій вік досить молодо. Померла від раку мозку.

* Останні 30 років прожила із морським офіцером Михайлом Лобачем-Жученком, який був молодшим від неї на 17 років і підтримав кохану у складний для неї час — коли Марка Вовчка звинувачували у плагіаті і суд визнав її винною. Це дуже зашкодило репутації письменниці. Від цього вона так і не оговталася.