Коломийка, гопак та інші танці у майстерному виконанні молодят та їхніх друзів зворушили сотні сердець українців, яких доля закинула у різні куточки світу.

Молодята — Михайло Глебів та Наталка Возна — змалечку танцюють в ансамблі українського танцю  «Громовиця» з міста Чикаго. Їхні весільні дружби та дружки — колеги по сцені та друзі.

Михайло відомий далеко поза межами Чикаго своєю успішною волонтерською діяльністю. Він заснував і очолив організацію Chicago Automaidan після того, як побував на Майдані в Києві. Разом зі своїми побратимами по волонтерству використовує кожен захід, кожну нагоду, щоб зібрати кошти: від презентацій на популярних в діаспорі заходах до різдвяних благодійних колядок. Організація вже отримала не одну грамоту та подяку з України.

Михайло розповідає, що за традицією в Америці молодята дарують кожному гостю маленьку пам’ятку — wedding favors. Зазвичай це цукерки чи інші дрібнички. Він з дружиною вирішили гроші, призначені на це, перерахувати у Фонд Захисту Героїв, заснований при парафії Св. Йосифа Обручника. Отож, майже дві з половиною тисячі доларів вони передали отцеві цієї парафії. Гроші витратили на лікування та реабілітацію трьох поранених бійців з АТО, які перебувають у Чикаго. До речі, самі бійці — Володимир Гера, Ігор Петрук та Андрій Музиченко — були також гостями на весіллі!

Уявіть лише: за кілька тижнів до весілля Наталка підвернула ногу, користувалася милицями. Та український незламний дух й витримка справжньої танцюристки не дозволили нареченій пропустити участь у танцях. Чудова сукня приховала травму, а граційність нареченої не викликали жодних підозр у тих, хто спостерігав за виконанням коломийки.

Михайло родом із Солотвино, що на Івано-Франківщині. Переїхав до Америки, коли йому було сім років. Батьки зуміли прищепити любов до української культури та традицій йому і братові Андрієві. Його обраниця Наталка народилася в Чикаго в українській сім’ї. Свою українську ідентичність молодята підкреслили не лише танцями, а й елементами вбрання: Наталка вдало поєднала розкішну сукню з чудовим білим вінком, а Михайло до костюма припасував козацьку шапку із шликом золотистого кольору.