1 грудня 2016 року чоловік поступив до Тернопільської обласної лікарні із страшним діагнозом «панкреонекроз», внаслідок якого гниє підшлункова залоза. Наразі йому провели дві операції, викинули підшлункову й частину кишки дотичної до неї, яка також почала гнити. Лікарям вдалося врятувати лише 10% підшлункової, але вони й досі бояться, що хвороба може прогресувати. Незважаючи на лікування, стан Миколи Івановича важкий, хоча й стабільний. У нього відмовив шлунок, а організм відмовляється сприймати спеціальну їжу.

– Все почалося з того, що півтора року тому в чоловіка почав дуже боліти живіт і його госпіталізували до Кременецької райлікарні з діагнозом «панкреатит», – каже дружина Миколи Івановича пані Надія. – Він підлікувався, лікарі порадили йому берегтися, дотримуватися спеціальної дієти. Спочатку так і було, але ми живемо в селі, маємо багато городу, потрібно було працювати… Крім того, чоловік підпрацьовував на будівництві, допомагав у селі, кому потрібно було із ремонтами, а робота важка, от і стан здоров’я погіршився…

Не маючи більше сили терпіти страшного болю, який знову нагадав про себе, наприкінці листопада минулого року Микола Іванович звернувся до медиків Кременецької райлікарні, але там йому нічим зарадити не могли, й 1 грудня направили до Тернополя.

– Чоловіка направили в хірургію, але там від сильного болю він втратив свідомість і вже потрапив до реанімації, – розповідає дружина. – Цілий тиждень був у реанімації. Йому зробили першу операцію, витягли багато гною і чекали, бо мала утворитися кіста, а 30 січня, зробили й другу операцію, але тепер уже викинули підшлункову, залишили тільки десять відсотків. Микола відійшов після операції, але йому постійно потрібні ліки й капання, та ще й організм відмовляється сприймати харчування.

Лікарі стараються як можуть, щоб припинити гниття внутрішніх органів надалі, й попереджають, що наразі терміново потрібно шукати кошти, бо, крім того, що лікування дороге, то ще й знадобиться багато грошей на реабілітацію. Наразі невідомо скільки коштів потрібно, адже все залежатиме від курсу й тривалості лікування.

– Я вже, що могла вдома, все продала, всі ресурси вже вичерпали, – сумно зітхає Надія Миколаївна. – Нині щодня на лікування нам іде від 2,5 до 5 тисяч гривень. Один антибіотик коштує тисячу гривень, спеціальне харчування, яке сприймається лише через кров також коштує понад тисячу гривень. Наразі лікарі борються, щоб зупинити гниття підшлункової залози. Потім потрібно буде запускати шлунок і кишечник, а організм постійно потрібно буде підтримувати медикаментами, щоб замінити підшлункову. Нам сказали, що два-три місяці буде дуже тяжко і чоловікові за станом здоров’я, і нам фінансово…

За словами пані Надії, їм дуже допомогли грошима рідні й друзі, односельці, церкви.

– Але ситуація все одно дуже складна, – каже жінка. – Нам щодня потрібно багато коштів, а попереду ще все лікування й реабілітація. У селі вже по другому колу люди збирають кошти, щоб допомогти, але цього вистачить лише на короткий час, тому сьогодні змушені просити допомоги в усіх небайдужих. Для нас важлива кожна гривня. Я безмежно вдячна всім, хто відгукнувся і ще відгукнеться на допомогу. Молюся щовечора за здоров’я свого чоловіка й за здоров’я усіх, хто нас підтримує і нам допомагає.

Щоб допомогти чоловікові та батькові двох дітей Миколі Климчуку швидше одужати, рідні просять надсилати кошти на рахунок у «Приватбанку» – 4149 4978 7333 4645, Надія Миколаївна Климчук (дружина). Її номер телефону – 067 793 43 96.