На реалізацію цієї програми щороку з державного бюджету виділяють півмільярда гривень. Тим часом у Верховній Раді вже прийнятий у першому читанні та активно готується до розгляду у другому законопроект № 4334 щодо стимулювання виробництва тепла з альтернативних джерел енергії, який дозволятиме місцевим органам влади опалювати “альтернативою” й житлові будинки.  Перед обласними державними адміністраціями також поставлено завдання перевести котельні, які опалюють об’єкти соціальної та бюджетної інфраструктури (лікарні, школи, дитячі садки, адміністративні будинки) на альтернативні джерела.

У результаті того всього українські міста та області почали рухатися у бік повної відмови від дорогого російського газу. На  жаль, Тернопільщина у цьому питанні пасе задніх, а спроби Тернополя перейти на “альтернативу” чомусь активно блокуються.

«Альтернативні» успіхи Львівщини на фоні… ступора Львова

Ще у 2013 році районний центр Золочів, що на Львівщині, повністю відмовився від газу. Всі міські котельні перевели на тверде паливо – переважно дрова, частково опилки і торф. Одна з найбільших котелень у Золочеві взагалі розташована неподалік міської ради. І це не лякає місцевих мешканців. Адже опалювання дровами — по-перше, набагато дешевше, ніж газом, по-друге, викиди шкідливих речовин від спалювання дров незначні. Ще менший негативний вплив від спалювання торф’яних брикетів.

“Догнала” Золочів і Жовква. Міська рада Жовкви оприлюднила у мережі цілу презентацію про те, що цей райцентр Львівської області повністю відмовився від газу, на всіх котельнях міста встановлені твердопаливні котли, на яких будуть спалювати опилки та щепу зі щорічною економією 20 %.

Загалом ситуація на Львівщині з переходом на альтернативні джерела опалення — одна з найкращих в Україні. Ще у 2014 році Львівська обласна державна адміністрація заявила, що Львівщина може стати базовим регіоном України з виробництва твердого палива, зокрема, дров та торф’яних брикетів.

Впродовж 2015 року 78 котелень у бюджетних установах Львівської області відмовилися від газу та перейшли на альтернативні джерела енергії. У 2016 році на Львівщині реалізували 14 енергозберігаючих проектів на суму 12,9 млн. грн.

Однак до останнього часу перехід на “альтернативу” не зачепив сам обласний центр – Львів. Цей процес блокувався. Лише у 2016 році “крига скресла”, і після бурхливих дебатів міська рада Львова дала дозвіл побудувати у місті на території лікарні швидкої допомоги котельню на альтернативних видах палива (дрова і торф). За попередніми розрахунками, вартість будівництва котельні складає 10-12 млн. грн., окупитися вона має за 3-4 роки.

В Україні «альтернативний» процес набирає обертів

Небажання міської влади Львова будувати або переобладнувати діючі котельні на альтернативні джерела енергії змусило місцевих бізнесменів вкладати гроші в альтернативні проекти в інших містах України. Так, у 2014 році львівські інвестори спорудили дві котельні в Олександрії на Кіровоградщині. Однак справжнім лідером у цій сфері є Полтава. Там ще у далекому 2008 році була запущена перша котельня, що працює на торфі. На Київщині, у Макарові, запустили першу котельню на торфі у 2012 році. Але загалом можна констатувати, що в Україні переведення котелень на опалювання альтернативним паливом набирає обертів. Перевагу надають торфу та вугіллю. Проте цей процес більше стосується невеличких міст та райцентрів, де більшість приватних помешкань мають автономне опалення.

Хто встромляє палиці в колеса тернопільській «альтернативі»?

Порівняно з іншими областями України Тернопільщина виглядає блідо. Хоча ще наприкінці 2014 року була серед лідерів. Упродовж того року вдалося реалізувати  68 проектів з переведення бюджетних об’єктів на альтернативне опалювання. Однак надалі усе практично заглохло.

Всі шанси прорвати це замкнене коло має обласний центр.  Мерія Тернополя оголосила про амбітні плати стати першим містом в Україні, яке на 100 % відмовиться від опалення газом. На альтернативному виді палива – торф’яній крихті — у Тернополі запрацюють сім котелень, які забезпечуватимуть теплом заклади бюджетної сфери і дозволять економити до 30% коштів. З цією метою у Тернополі вже збудували завод з виготовлення торф’яної крихти, що дозволяє нашому місту ефективно конкурувати з Львівщиною. Зазначимо, що котельні на торф’яній крихті спричиняють мінімально негативний вплив на навколишнє середовище — у рази менше, ніж котельні на дровах, а тим паче – на вугіллі.

Проте окремі політичні сили намагаються зірвати цей амбітний проект мерії Тернополя. Їх екологічні та економічні звинувачення необгрунтовані і безглузді. Діє тільки гола політика. Комусь політично вигідно, щоб Тернопіль, як і вся Тернопільщина, залишався на задвірках процесу переходу України на альтернативні джерела енергетики. Звертає увагу також, що у боротьбі проти альтернативних котелень у Тернополі об’єдналися окремі депутати Тернопільської обласної ради та депутати міської ради Тернополя з фракції “Самопоміч”. Як відомо, нині ця партія є при владі у Львові, де практично нічого не робиться для переходу на альтернативне опалення, а це вже інформація для роздумів.