Нещастя сталося 9 березня у приміщенні довгобуду, що поруч із Кременецькою районною лікарнею. Хлопець дивом вижив, нині він проходить лікування в Тернопільській університетській лікарні.

У попередніх випусках “НОВОЇ…” ми писали про те, що Іван — із бідної сім’ї, яка ледь зводить кінці з кінцями, тому не в силі самотужки впоратися з бідою. Мати хлопця пані Світлана шість років тому потрапила в аварію — їхала з рідними на фірі, як раптом ззаду вдарив автомобіль — жінку викинуло на асфальт, отримала численні травми, донині пересувається на костурах. З батьком Івана жінка розлучилася, у нього інша сім’я, проте він не відцурався сина. У сім’ї Матюків — горе за горем. Дев’ять років тому трагічно загинув старший 26-річний син пані Світлани від першого шлюбу — вантажив у лісі колоди, одна впала на нього і вбила… Живе сім’я досить скромно, не отримують ні копійки доходу від держави, виживають із саду та городу, а ще Іван збирав суниці, черемшу, горіхи носив на  базар, вишукував по смітниках залізяччя і здавав…

Після публікації в газеті відгукнулося чимало небайдужих людей: перераховували кошти для лікування Івана, адже операція на нозі обійдеться у понад 30 тисяч гривень (наразі рідні зібрали більше половини, утім, необхідної суми поки що не мають), провідували його, приносили харчі. Історія хлопця із Зеблоз вразила вихованців Тернопільської вищої духовної семінарії ім. Й. Сліпого. Зокрема, колишній випускник семінарії, а нині студент Папського Салезіянського Університету в Римі брат Роман Демуш розпочав у Фейсбуці флеш-моб — провідай хворого Івана, заохотивши своїх друзів зробити діло милосердя у час Великого посту. Братство милосердя семінарії уже навідалося до Івана в лікарню. Мають намір, коли будуть у Тернополі, провідати хворого хлопця й учасники відомого гурту “Тріода”.

У цій вервичці добрих справ відбулася ще й символічна подія. У розмові з “НОВОЮ…” мати Івана розповіла, що перед нещастям син приніс із лісу лозу, аби продати перед Вербною неділею і заробити якусь копійчину. Жінка бідкалася, що так і пропадуть приготовані пучечки верби. Прочитавши це,  священики Прокатедрального собору Святої Софії у Римі вирішили викупити усю лозу! Отож, минулої суботи волонтери навідалися до Зеблоз, аби забрати лозу і передати за кордон, де її розповсюдять між вірними УГКЦ. Біля собору Святої Софії у Римі щороку святять лозу саме з української землі, цьогоріч вона буде із Кременеччини. Лоза із Зеблоз уже поїхала до Рима!

Наша журналіст теж побувала у селі, поспілкувалася з мамою Івана.

— Бог — добрий, помалу поставимо сина на ноги, — каже пані Світлана. — Я не сподівалася, що на допомогу прийдуть незнайомі люди, які навіть за тисячі кілометрів від нас. Молимося нині, аби операція пройшла успішно. Ще не маємо необхідної суми, але, сподіваюся, назбираємо. Хотіла б я бути біля Івана в лікарні, але куди мені такій немічній. Добре, що моя сестра Мирослава погодилася доглядати за ним. Іван — моя опора, бо сама я пропала б, тож вірю, що він одужає. Я ледве пересуваю ноги, насилу щось роблю у хаті, годую кіз, собаку, кота. Коли син потрапив до лікарні, мені дуже допомагають, як би це дивно не звучало, мій колишній чоловік Леонід зі своєю теперішньою дружиною Зоєю. Ми розлучилися по-доброму, не тримаємо зла одне на одного… Біда ще більше згуртувала нас. Нелегке наше життя, але легше долати труднощі, якщо поруч є люди, готові простягнути руку допомоги.

Звертаємося до небайдужих людей допомогти
фінансово Іванові Матюку. Кошти можна надсилати
на номер картки “Райффайзен банк Аваль”:
4188 3730 2758 9511
(Леонід Степанович Матюк (батько Івана).
Контактний телефон матері хлопця пані Світлани: (097) 63 96 492.