Навіть журналістам «НОВОЇ…», аби мати змогу побалакати з паном Василем, довелося вистояти чергу з охочих «одягнути» картини у рами від майстра.  «Я про це кажу так: роботою захоплений завжди. Так було і 16 років тому, коли я тільки починав, першим у Тернополі взявшись за виготовлення багетів, так є і нині, —  говорить сам майстер Зарічний. –  Тому на запитання, чому не «свічуся» у рекламі чи соцмережах, завжди відповідаю, що моєю найдієвішою і найкращою рекламою є добре зроблена робота. І якщо левова частка усіх моїх клієнтів  — саме постійні, які обслуговуються у мене уже понад десятиліття, приводячи друзів, знайомих та родичів, то це, мабуть, говорить саме за себе… До слова, нинішні мої, так би мовити, конкуренти – теж практично всі в минулому мої клієнти…» 

Рама — як самостійний витвір мистецтва

Майстер Зарічний – це вже бренд, який десятиліттями означає якість та високий професіоналізм. Не хочеться писати банальностей про те, що талановита людина талановита у всьому, але цей випадок – саме з таких. Фотограф, чиї світлини не раз друкували як у тернопільських, так і всеукраїнських виданнях, Василь Зарічний нині відомий ще й як фаховий майстер справ багетних.  Багаторічний фотографічний вишкіл (а пан Василь — переможець численних фотоконкурсів і навіть володар премії Міжнародного фестивалю журналістики «Фоторепортер року-1996»!) дає своє: тільки глянувши на картину, Зарічний відразу бачить, яку раму слід підібрати, аби її краще підкреслити і подати… Бо, яким би витвором мистецтва не була сама картина, від її правильного оформлення залежить не просто багато, а… усе! Більше того, буває й так, що  при ближчому розгляді багет також може виявитися самостійним твором мистецтва…

Великі художники різних епох не тільки надавали величезного значення правильному вибору обрамлення для своїх картин – вони робили ескізи елементів багета або навіть самі його виготовляли. Леонардо да Вінчі, наприклад, вважав, що “рама створює спеціальний ореол навколо картини, вона не повинна просто обрамляти, а бути з нею єдиним цілим”. Напевно, варто прислухатися до думки великого Леонардо…

До слова, у майстерні Василя Зарічного бували усі художники Тернополя — як професійні, так і аматори. А рекордсменом з відвідування і оформлення власних робіт є Євген Тимофійович Удін, плідна співпраця і щира дружба з яким тривають уже багато років…

— Узагалі ж, мої замовники —  люди різні,  — розповідає пан Василь. – Від простих пенсіонерів і студентів до місцевої еліти: політиків, бізнесменів, керівників різного рангу…

Активно співпрацюють з майстром Зарічним і тернопільські дизайнери: разом оздобили чимало ресторанів, барів, салонів краси, перукарень Тернополя та області.  Спільними зусиллями підібравши багети для оформлення інтер’єру, можна  зробити приміщення стильним, незвичайним і оригінальним.

Оскільки столичні ціни «кусаються», до Тернополя до майстра Зарічного часто заїжджають гості з Києва, у тому числі й відомі столичні політики, — по ексклюзивні речі на замовлення.

А ще, розповідає майстер, більше половини оформлених ним замовлень — вишивки. За 16 років роботи своїми руками він оформив понад 10 тисяч вишивок! А картин, що завдяки умілим рукам і творчому баченню майстра знайшли своє обрамлення, уже просто не злічити!..

Багети — на будь-який гаманець та смак

— Давню східну мудрість про те, що «випадковості не випадкові», я, як  кажуть, відчув і перевірив на собі, —  розповідає Василь Зарічний. — Скажімо, фотосправа вибрала мене сама: пригадую, як я, простий хлопець із села Гніздичне на Збаражчині, котрий, відслуживши в армії, «крутив баранку», випадково підібрав десь пожовтілий «огризок» газети, яким грався вітер… А там — оголошення про додатковий набір до групи фотографів. Відтак поїхав я до Тернополя, вступив і віддав фотосправі понад два десятиліття! Працював виїзним фотографом у  найпрестижнішому та найвідомішому на той час фотосалоні «Пенза», був «закріпленим» за тодішнім обкомом партії фотодокументалістом, дітей фотосправі у гуртках навчав,  фотожурналістом в тернопільських та столичних виданнях працював… Згодом «загорівся» багетною справою і продав однокімнатну квартиру в Збаражі, аби облаштувати майстерню. За усі виручені гроші (ще й доплативши!) купив… гільйотину для нарізки багета. Рідні й друзі думали, що я геть з глузду з’їхав (сміється, — авт.), а я, до речі, цією гільйотиною донині   користуюся… Річ у тім, що багетна справа — недешеве задоволення. Щоб виготовити якісний продукт, потрібний якісний інструмент. Тим більше, що в роботі я завжди керуюсь одним-єдиним принципом: якість.  Тільки якість і завжди якість!  Коли я тільки опановував тонкощі багетної справи, використав досвід львівської фірми «ТСМ», першої багетної майстерні у місті Лева. Окремо хочу вирізнити знайомство із львівським підприємцем Богданом Гайдою, який одним із перших в Україні завозив багети із Чехії і з яким у мене склалася плідна співпраця.

Hині на вибір клієнта є різні види дерев’яного багета: від класичного до хай-теку виробників Італії, Сербії, Чехії, Польщі, а також пластикові багети з Кореї та Туреччини. Цінова шкала — оптимальна для клієнтів.

Французьке слово «baquette» перекладається нехитро — «паличка, прут». Тобто це базовий матеріал, який використовується для виготовлення рам для картин, фотографій і всього, що можна помістити всередину витонченого обрамлення. Сучасне поняття багета давно перестало асоціюватися тільки з сировиною, поширившись на іменування таким чином самих рам.

У  90-их роках в Метрополітен-музеї в Нью-Йорку відбулася виставка, цілком присвячена рамам епохи Відродження. У залах музею не було виставлено жодної картини — тільки рами. З одного боку, це призвело до анекдотичних наслідків (один з відвідувачів вирішив, що відбулася грандіозна крадіжка століття, і викликав поліцію), а з іншого — виставка показала, що рами навіть за відсутності картин можуть мати власну естетичну цінність. Що вже й говорити про те, що навіть найкраща картина не буде справляти належного ефекту без відповідної рами. Нині, коли вибір багетних матеріалів надзвичайно великий, підбирати раму до картини, постеру або фотографії — особливе мистецтво, яким займаються справжні майстри багетної справи.  З-поміж них Василь Зарічний — Майстер з великої літери!