Інформація шокуюча. За 10 км від обласного центру, у селі Острів, розташований Тернопільський державний завод з виробництва м’ясо-кісткового борошна “Ветсанзавод”. Простіше кажучи – костомельний завод.

«Трупна бомба»

Як йдеться у журналістському розслідуванні, на території ветсанзаводу нині нагромадилося понад 4 тис. тонн відходів тварин, що їх підприємство не в змозі переробити. Вони зберігаються на відкритому майданчику з порушеним герметичним дном, хоча мали б бути поміщені в спеціальні забетоновані бункери. А останніми місяцями під натиском цієї небезпечної маси була зруйнована бетонна огорожа, і частина здохлятини зсунулася за межі майданчика — на площу понад 400 кв. м. Мало того, що відходи забруднили ґрунт. Виникла загроза забруднення ними поверхневих і підземних вод, а також потрапляння відходів через розташований поблизу потічок до річки Серет.

Небезпека загрожує як довкіллю, так і здоров’ю мешканців не тільки села Острів, де розташований ветсанзавод, а й прилеглих населених пунктів. У тому числі — й мешканцям Тернополя. Люди відчувають нестерпний сморід, а також погіршення самопочуття. Напругу посилює літня спека, яка пришвидшує розкладання тваринних мас.

Журналісти та екологи вже рік б’ють на сполах

Ця проблема — не нова. Про неї ще минулого року повідомляли місцеві ЗМІ.

Працівники Державної екологічної інспекції в області, які проводили перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, виявили просто кричущі порушення: відсутність щільної огорожі скотомогильника, а також системи відведення зворотніх вод. Екологічні інспектори склали адмінпротокол за ч. 1 ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення (“Порушення правил охорони водних ресурсів”), видали припис про усунення недоліків, забезпечення системи водовідведення водонепроникним вигребом, забезпечення зберігання сировини у спеціальних бункерах, та ніхто того припису не збирався виконувати. Директора оштрафували аж на 323 грн. і видали повторний припис, який теж було проігноровано.

У 2016 році на запрошення голови сільської ради Острова ветсанзавод проінспектували народні депутати. Один з нардепів тоді публічно пообіцяв допомогти селу і запевнив, що завод буде працювати з дотриманням усіх екологічних норм. Як показує ситуація, обіцянки залишилися обіцянками, а ситуація лише погіршилася. Місцеві мешканці вже називають ветсанзавод «другим Чорнобилем», який от-от вибухне.

Приклад Ковеля

Тернопіль — не єдине місто в Україні, біля якого сформувався «трупний реактор». Схожа картина — з ветсанзаводом міста Ковель на Волині.

Повсюди мертвочина — гниючі трупи тварин, кістки, смердюче місиво просто неба… Байдужість обласної влади призвела до того, що мешканці перекрили міжнародну трасу Київ — Ягодин. Про проблему заговорили центральні ЗМІ. Як наслідок, прийнято рішення закрити завод. А під головою Волинської обласної державної адміністрації Володимиром Гунчиком навіть захиталося крісло.

Хто винен?

Тернопільський державний завод з виробництва м’ясо-кісткового борошна “Ветсанзавод” перебуває на балансі держави. Тобто за його функціонування та відповідність до вимог екологічного законодавства відповідальність несе обласна державна адміністрація. Як показує приклад Ковеля, персонально відповідає голова ОДА.

У нашому випадку ситуація ще складніша. Як доводить журналіст «Дзеркала тижня», щоб зупинити розтікання відходів, потрібно обнести валом межі витоків або укріпити підпорну стіну огорожі. Відтак слід збудувати герметичні бетонні резервуари, куди для зберігання можна буде помістити до 3 тис. тонн відходів. Треба також знезаразити тваринні відходи дезінфікуючими засобами, а потім під дією термофільних бактерій із додаванням продуктів метаболізму (наприклад гною, залишків тваринної їжі) можна отримувати компост. Але, як йдеться у розслідуванні «Дзеркала тижня», є проблема —  для втілення всіх цих заходів треба відшукати у резервному фонді Тернопільського районного і обласного бюджетів орієнтовно 1,5 млн. грн. Сума цілком посильна, однак вона не стикується з інтересами місцевих чиновників і депутатів. Будучи нібито не проти недопущення надзвичайної ситуації, вони тривалий час відкладають вирішення цього питання на потім.

Що буде далі?

Львів вже зганьбився на цілу державу своїм сміттям, яке розвозять і викидають по всій Україні. Якщо ситуацію з ветсанзаводом не вирішити негайно, Тернопільщина може теж «прозвучати» на всю Україну. З жовтня минулого року ветсанзавод не приймає відходів. Але сільськогосподарські підприємства, що займаються вирощуванням худоби, птахофабрики, торговельні мережі, які донедавна з усієї області звозили сюди відходи тваринного походження, самостійно не можуть їх утилізувати. Вони поки що знайшли вихід — вивозять їх на Хмельницьку філію “Укрветсанзаводу”, а також на невеликі приватні підприємства у Хмельницькій і Волинській областях. Але це лише тимчасовий вихід.

(За матеріалами «Дзеркала тижня» та ЗМІ Волинської області)