За цей час ми могли подолати шлях, необхідний для членства, але попередні очільники держави віддавали перевагу співпраці з Росією. Втім, нові реалії показали усю хибність такого рішення. Тож 6 липня 2017 року Президент України Петро Порошенко підписав закон, який заклав підвалини для приєднання до військово-політичного блоку. Які перспективи це відкриває для українців, нашої економіки та оборонного комплексу?

Запорука безпеки

Українське суспільство за останніх кілька років суттєво змінило погляди на Альянс. Якщо у 2012 році не більше 15% громадян воліли бачити Україну у складі НАТО, то у березні 2017 року вже 55,9% респондентів підтримували ідею членства. Це свідчить, що до людей прийшло розуміння, що НАТО – це запорука безпеки, насамперед ядерної.

Втім, усвідомлення перспектив подальшого зближення України з Альянсом є не лише в України. Це – справжнє жахіття для Кремля. Путін ще не отямився від новин про те, що українці отримали безвіз, Євросоюз остаточно ратифікував Угоду про асоціацію, а НАК «Нафтогаз» переміг «Газпром» у Стокгольмському суді. Аж тут Порошенко дістав ще один козир – закон, за яким наша держава прямує до НАТО. Загартована та сильна Україна – суперник, який може стати не по зубах РФ, тим паче за умови активного партнерства з Північноатлантичним блоком.

Більше того, на думку експертів, співпраця з Альянсом також стимулюватиме розвиток економіки України та сприятиме притоку інвестицій з-за кордону. Зміни насамперед відчує військово-оборонний комплекс. Сьогодні вже 70% підприємств у цій галузі, серед яких і ДК «Укроборонпром», провели сертифікацію своєї продукції за міжнародними стандартами. Це збільшує їхні шанси на підписання вигідних міжнародних контрактів та відкриває нові ринки збуту. Зокрема, «Укроборонпром» відтепер має доступ до каталогів НАТО. У планах – укладання торговельно-
економічних угод та подальший розвиток авіатранспортних проектів. Це принесе користь Україні не лише у безпековій, а й в економічній площині.

Перспективи співробітництва

«НАТО – друг України так само, як Україна – друг НАТО. Ми віримо, що незалежна, суверенна та стабільна Україна, віддана принципам демократії та верховенства права, є ключем до євроатлантичної безпеки», – зазначив Генсек НАТО Єнс Столтенберг, перебуваючи у Києві 10 липня.

За його словами, Альянс дотримується принципової позиції щодо суверенітету України, підтримує політику санкцій проти РФ і закликає її вивести війська з території нашої держави.

Співпраця з НАТО має і суто практичний вимір: наразі створено 10 трастових фондів, через які Україна отримала майже 40 млн євро, необхідних нашій державі для реформування ЗСУ. Частина грошей також іде на розробку програм із кіберзахисту.

Президент України Петро Порошенко підкреслює, що країни-члени Північноатлантичного блоку також виграють від партнерства з українськими військовими. «У жодної країни-члена НАТО немає реального досвіду ведення бойових дій проти сучасної російської армії. В України такий досвід є», – зазначив глава держави.

З цим погоджуються і в НАТО. На їхню думку, учасники АТО набули унікальних навичок під час гібридної війни з однією з найбільш мілітаризованих держав світу – Росією. Обмін таким досвідом стане в нагоді усім членам НАТО.

Реформа ЗСУ

Петро Порошенко запевнив, що Україна продовжить шлях до НАТО. «Ми рішуче налаштовані на реформи, маємо чіткий графік, знаємо, що ми маємо зробити, аби відповідати критеріям членства», – підкреслив Президент.

Для якнайшвидшого вступу до НАТО Україні потрібно провести низку реформ, передусім у військовій галузі. Робота в цьому напрямку вже розпочата: наразі в Збройних силах діють близько 20 стандартів НАТО щодо речового забезпечення та форми одягу. Військові частини активно впроваджують відповідні стандарти і в харчуванні. У Міністерстві оборони планують повністю завершити процес переходу до 2020 року.

Зазнала суттєвої трансформації і система підготовки. Наші військовики щорічно беруть участь у міжнародних навчаннях з армійцями Північноатлантичного альянсу. «Репід Трайдент» та «Сі Бриз», що проходять на території України, збирають по кілька тисяч військовослужбовців із різних держав, що входять до складу блоку. Попереду – реформування Генштабу, зокрема створення так званої J-структури управління, яка запроваджена в Європі та США. Це забезпечить сумісність ЗСУ із військовими силами НАТО, дозволить діяти в унісон під час спільних операцій, а також, на думку експертів, підвищить обороноздатність і мобільність української армії та позбавить її застарілих радянських анахронізмів.

«Ми прагнемо здійснити такі реформи, після яких український безпековий сектор вже не зможе стати таким, яким був у минулому», – підсумував Єгор Божок, в.о. глави місії України при НАТО.

Григорій Бузяк