Четвер, 22 січня 2026
• Архиєпископ Теодор на Богоявлення відвідав воїнів на фронті • На фронті обірвалося життя телеоператора із Тернополя Павла Ящищака • На набережній Тернопільського ставу освятили воду • Смертельна аварія у Тернополі: водій із Харкова збив пішохода • Тернопільські ветерани можуть додати свій бізнес на Мапу ветеранських бізнесів • Постраждалі від ракетного удару тернополяни отримали мікрохвильові печі та електрочайники • Володимир Шматько спростував інформацію про призначення на посаду начальника ОВА • Код мужності. Як розробник Ігор став оператором дронів 2 Галицької бригади • За п’яного сина — 10 тисяч хабаря пропонувала поліцейським жінка на Тернопільщині • Вплив стану втулок стабілізатора на стійкість автомобіля • Володимир Зеленський провів співбесіду з кандидатом на посаду голови Тернопільської ОВА • Книги, що підштовхують рухатись уперед: самореалізація без пафосу • “Усе має свій початок і своє завершення”, — В’ячеслав Негода • Ширив у соцмережах інтимні світлини колишньої дружини • Покусала і побила у новорічну ніч: дівочі розбірки в Тернополі • На Тернопільщині перепоховали вояків Української Повстанської Армії • Під завалами загинула працівниця видавництва “Богдан” Ірина Чорненька • Чоловік на фронті, а дружина з сином рятувались від ракети в Тернополі • Від ракетного удару загинула працівниця Тернопільської ОВА • Страшні наслідки російської атаки на Тернопіль: 33 загиблих, 6 зниклих безвісти
Дзвони Лемківщини — під акомпанемент хору Верьовки

Опубліковано: 16 Серпня о 10:55 188


5-6 серпня уся Монастирищина слухала, як дзвонять «Дзвони Лемківщини». Вісімнадцятий раз розмаїто розцвіло велике дерево життя лемків.


В урочище Бичова, на Ватряне поле неподалік  Монастириська  вони злетілись, з’їхались і зійшлися великою  родиною здалека і зблизька, аби доземно вклонитися один одному і сказати, що «лемко був, є і буде».  Сплелися  сльози і сміх, радість і туга, минуле і сьогодення, ностальгія і погляд у майбутнє… Сім десятків літ минуло від тої страшної депортації, виросли нові покоління, а лемки не перестають тужити за силоміць відібраним у них рідним краєм. «Цне мі ся за тобом, мій лемківський краю» —  «сумую за тобою», —  зізнаються розкидані по усьому світу лемки… Цю тугу скрашують такі ось фестивалі, коли з різних куточків України, з-за кордону приїжджають лемки, щоб зустрітися, обійнятися, поспілкуватися, наспіватися своїх пісень, скуштувати страв лемківської кухні…

А запалили лемківську ватру цьогоріч не мало-не багато — 30 тисяч глядачів, котрі упродовж двох днів слухали виступи понад тисячі (!) осіб (сольних виконавців та творчих колективів) та милувалися рукотворами майже сотні митців, що представляли свої роботи у містечку народних ремесел. На заваді святу не стала навіть спека: аби вона менше дошкуляла, понад тисячу місць перед амфітеатром накрили спеціальною сонцевідпірною плівкою. А надвечір завершального фестивального дня вітряне поле окропив уже традиційний для фестивального дійства і такий символічний дощ — кажуть, там де зустрічаються лемки, без сліз не обходиться, тому плаче навіть небо…

І співає Лемківщина…

Олександр Венгринович, голова Всеукраїнського товариства «Лемківщина», зазначає: для лемків такі заходи є особливо важливими. Він як вірний син Лемківщини робить усе для того, щоб лемки гуртувалися і відчували себе єдиною родиною, щоб відроджували свою говірку, культуру і духовність

— Лемки розпорошені по світу через депортацію 1944-1946 років. Але ми маємо мету – об’єднуватися, гуртуватися, щоб лемківська культура не зникла, а тільки примножилася… Тому кожна деталь, кожен захід, який ми проводимо, — каже Олександр Іванович, — для нас надзвичайно дорогий.  І головне – це дух, який живе в людях! Він є рушійною силою, тому ідея фестивалю себе не вичерпує, а тільки примножується!   Вкрай важливим є зберегти саму ідентичність лемків як етнографічної групи українського народу. І вважаю, що за усі вісімнадцять років фестивалю нам це добре вдається.

Розпочалося дійство ходою учасників фестивалю центральною частиною Монастириська та покладанням квітів до пам’ятника Т.Г.Шевченку, пам’ятного знаку жертвам депортації, фігури Покрови Пресвятої Богородиці.

Владика Дмитро Григорак, ЧСВВ – Правлячий Архиєрей Бучацької єпархії УГКЦ спільно з владикою Володимиром Ющаком, ЧСВВ – Єпископом Вроцлавсько-Ґданським благословили відкриття ХVІІІ Всеукраїнського фестивалю «Дзвони Лемківщини».

Олександр Венгринович.

 

«Дзвони Лемківщини» — це не лише насичена концертна програма, а передусім свято зустрічі лемків, які давно не бачились, — зазначає Олександр Венгринович. — Мені приємно, що фестиваль з року в рік не втрачає актуальності. Цьогоріч до нас уже традиційно приїхали делегації з Канади, Австралії, Польщі, Словаччини, Чехії, Румунії, Угорщини та інших країн, де проживають лемківські громади.  Тільки виконавців з Польщі та Словаччини було понад вісімдесят! Добре сприймала публіка і виступ івано-франківського молодіжного колективу «Цвіт кульбаби» та тернопільської «Тріоди». А музичною «родзинкою» цьогорічних «Дзвонів Лемківщини» став виступ  Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Г. Г. Верьовки.  Замість запланованої одної години хористи відспівали понад дві, і публіка все ще не хотіла відпускати їх зі сцени!

 Лемківська ватра запалає на Донеччині

 «Дзвони Лемківщини»  — це не тільки пісні, танці та музика. Цьогоріч з  фестивалем пов’язано й кілька супровідних акцій: виставка ретросвітлин про лемківську культуру, експозиція дерев’яної скульптури майстрів-лемків, виставка вишиванок та музейних експонатів, картин художників, літературні експозиції. Ми додали більше самобутності – кулінарія, гончарство, ковальство, спортивні змагання.  І, звісно ж, кожен міг скуштувати автентичні лемківські страви, переглянути тематичні фільми та долучитися до конкурсів та розваг.

За організацію свята ми вдячні Тернопільській облдержадміністрації, дуже  добре спрацювало і обласне управління культури.  «Можливість збиратися на фестивалі «Дзвони Лемківщини» та аналогічних “лемківських ватрах” – це можливість не просто проявити свою пісню, говірку, особливості побуту. Це необхідна складова об’єднання українського суспільства довкола своєї культури», — зазначив очільник ТОДА Степан Барна.

Степан Барна долучився до створення вишиваної карти України.

За словами Олександра Венгриновича, «лемківські ватри» проводяться практично всюди, де є лемківська громада.  Сподіваюся, що ще цього року ми проведемо Лемківську ватру на Донеччині, де також чимала лемківська громада.  У нинішні дні лемки проявляють активну громадянську позицію – маємо героїв-вихідців з лемківських родин,  які брали участь у Революції Гідності, які нині боряться за територіальну цілісність нашої держави, а також активно волонтерять і допомагають українським військовим. Двоє лемків загинули на Майдані в 2014 році – Володимир Бережний і Назарій Войтович. Велика лемківська родина – частина великого українського народу!

Фото прес-служби ТОДА.


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: ,

Нещодавно опубліковане

У свято Богоявлення архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ Теодор Мартинюк відвідав захисників у зоні бойових дій...


Рубрика: , Опубліковано: о 22:23


Павло Ящищак із Тернополя з перших днів повномасштабного вторгнення захищав Україну...


Рубрика: , Опубліковано: о 19:30


У Тернополі на набережній ставу відбувся міжконфесійний молебень і чин освячення води — захід, який щороку об’єднує владу, духовенство різних християнських церков та жителів міста...


Рубрика: , Опубліковано: о 15:00


Смертельна аварія трапилася в Тернополі вулиці 15 Квітня 6 січня близько 7:30 години ранку...


Рубрика: , , Опубліковано: о 11:00


Впродовж останніх років в Україні та в Тернополі, зокрема, успішно реалізовується ветеранський бізнес...


Рубрика: , Опубліковано: о 19:47


Найпопулярніше цього тижня

Теми дня
6 Січня
5 Січня