Список країн, де він побував, уже перевалив на п’ятий десяток: аби перерахувати їх усіх, не те, що статті, а цілої газети не вистачить! «Ну чому ж, —  сміється сам мандрівник, — можна і в трьох словах описати:  майже вся Європа. Оскільки там не так і багато країн, для початку я вирішив відвідати їх усіх… Тепер на прицілі Африка та Азія: почав з Тунісу та Ізраїлю, а далі — час покаже, куди дорога проляже…»

Як він тільки не мандрував: літаком, автобусом і навіть автостопом, де тільки не ночував: у готелях, хостелах,  житлі, знайденому за допомогою каучсерфінгу, і навіть… просто неба у парку! Перебачив безліч країн, кожна з яких відрізняється своєю історією, культурою, традиціями. Насолоджувався романтичним флером Франції, поринав у динамічне життя Німеччини, вдихав прохолодне гірське повітря Норвегії і засмагав на пляжах Албанії…

Безумовно, тернополянину Олегу Кошлі  є про що розповісти і яким досвідом поділитися, що він, власне, і робить…  Пан Олег розповів «НОВІЙ…», як подорожувати бюджетно та цікаво, а також як розпочати свій досвід з коротких мандрівок і «захопити», в перспективі, весь світ.

Кличе у мандри дорога

— За великим рахунком, усі ми мандруємо. Наше життя — це одна суцільна подорож. Але у  всьому є перший крок. Свій перший крок у пригоду я зробив добрих десять років тому, — розповідає пан Олег. — Щоправда, перший млинець, згідно з «класикою жанру», вдався глевким. Я вибрався в так званий пакетний автобусний тур Чорногорією, Угорщиною, Румунією та Сербією. Але туризм під гаслом «подивись направо, подивись наліво, іди туди, куди скаже гід» виявився мені не до душі і у наступних мандрах вирішив уже бути сам собі господарем… Зацікавився лоукостами і дешевими квитками — тут, звісно, інтернет мені в поміч… «Дебютував» у самостійних мандрах в Італії, а далі пішло-поїхало… Буває, що одноразової поїздки до тієї чи іншої країни виявляється замало: скажімо, в тій таки Італії я був уже чотири рази і все ще продовжую відкривати її для себе — від гористого Тіролю до курортного Неаполя.  Цікаво, що в заможних країнах, скажімо,  як Австрія чи Німеччина, подорожувати автостопом інколи набагато важче, ніж в «недорогих», тій же Грузії чи Вірменії…

Хоча саме подорожування автостопом дає змогу повною мірою відкрити для себе нову країну. І, звісно ж, додатковим «бонусом» до вражень у мене назбиралося чимало історій про людей, з якими доводилося знайомитися-спілкуватися під час мандрівок. Вразило, що мешканці багатьох популярних серед туристів європейських країн вважають, що їхня країна “ні про що”, а кожен турист для них – просто “валіза з грошима”.

І, звісно, не обходиться без курйозних чи екстремальних ситуацій. Не раз і не два доводилося ночувати в аеропорту чи на вокзалі — коли затримувався рейс чи треба було довго чекати наступної пересадки, якось навіть спав на лавці просто неба у віденському парку… Не те, щоб ситуація була «форс мажорна», просто приїхав в місто о четвертій ранку  і до обіду вже багато всього обдивився, втомився, приліг на лавку і несподівано для себе… заснув!

Ще був незабутній випадок у Польщі, коли я забув в автобусі свою сумку з грошима і фотоапарат, і цілком незнайомий поляк абсолютно безкоштовно кілька годин возив мене своєю автівкою у пошуках того автобуса, і, що найдивніше, наші зусилля таки увінчалися успіхом і історія з пропажею мала хепі-енд…

Спочатку були… квитки

«Дешево літає той, хто планує заздалегідь», — переконаний пан Олег. Скажімо, найбюджетніший переліт у його практиці обійшовся всього у … п’ять євро! Причому це була далеко не одноразова акція: за таку суму цьогоріч у червні він літав із Кишинева до Верони, а також з Дубровника у Венецію.

— Приказка про сани, які слід готувати влітку, у бюджетних подорожах актуальна, як ніколи, — каже чоловік. — Адже для того, щоб дешево полетіти у червні, квитки слід придбати у грудні, коли на сайтах авіакомпаній різноманітні акції, знижки та розпродажі. Тому більшість моїх мандрівок зазвичай виглядають так: спочатку  шукаю на сайтах лоукост-перевізників дешеві квитки, купую їх, а тоді уже дивлюсь по карті, куди ж мені цього разу їхати… (сміється — авт.) Власне, є такий  жарт про те, чим відрізняється турист від мандрівника: туристи не знають, де вони були, а мандрівники не знають, куди вони йдуть…

Нині мандрівними лайфхаками та інформацією про бюджетні мандри Олег Кошла  охоче ділиться у своїй фейсбук-групі Free Travels. Те, що українці бояться самостійних мандрів, — не більше, ніж стереотип, переконаний чоловік, а допомогти у руйнуванні цього міфу допоможе довгоочікуваний безвіз…    У більшості людей ставлення до подорожей нині змінилося кардинально. Якщо раніше це було досить дорого, то сьогодні мандрівку в іншу країну може собі дозволити практично кожний. Це не так модно, як необхідно. Це дозволяє відчувати себе частиною сучасного світу та порівнювати своє життя з життям інших людей. Подорожі навчили мене багатьох речей, а головне — краще розуміти та сприймати оточуючих.

Так, «життя на валізах» буває нелегким. Іноді  подорожі фізично можуть втомлювати. До того ж кожна подорож має свою ціну: як матеріальну, так і з огляду на продуктивність. Але плюсів у подорожах значно більше, ніж мінусів. А тим, хто вирушає у мандрівку, Олег Кошла радить передусім керуватись питанням не “куди”, а “чому”. “Якщо ви для себе знайдете відповідь, що саме хочете знайти під час подорожі, тоді і з вибором країни проблем не буде, — каже мандрівник. — Зрештою, найпростіша порада – просто необхідно почати. Відкриваєте будь-який сайт з пошуку квитків, купуєте квиток і вилітаєте на якийсь час в іншу країну. Спробуйте, відчуйте це і неодмінно «підсядете» на мандри. Принаймні зі мною саме так і трапилося”.