17 вересня 2014-го, не впоравшись з керуванням мотоциклом на автодромі «Чайка» під Києвом, зазнав смертельних травм Андрій Гусін. Йому йшов 42-й рік… Смерть Андрія стала третім за півтора місяця передчасним відходом у потойбіччя кумирів київського «Динамо», до того ж позначеним фатальним знаком трагічної загибелі.

1 серпня 2014 року внаслідок гострої закупорки кров’яної судини тромбом у Києві помер блискучий плеймейкер «Динамо» кінця 90-их років Валентин Белькевич. Йому був  лише 41 рік …

9 серпня 2014 року, під час товариської гри з іншими ветеранами, просто на полі серцевий напад скосив Андрія Баля. Йому доля відміряла 56 років життя…

Кожен з них залишив глибокий і неповторний слід в історії українського футболу. Веселий, з «мушкетерськими» кучерями Андрій Баль був справжньою душею команди, вдало діяв як у півзахисті, так і в обороні, а забиті ним голи пам’ятні донині. Особливо один з них – у ворота збірної Бразилії на Мундіалі’1982. Несподіваний постріл здалеку застав зненацька голкіпера на той час триразових чемпіонів світу. Як зізнавався потім сам Андрій, першою його думкою тоді була: «Ну, я даю!» Пригадується і особисте спілкування з ним під час приїздів «Динамо» до Тернополя у 80-их роках. Відкритий, доброзичливий і, що особливо тішило тоді вухо, – бездоганно україномовний хлопець, без жодних проявів «зірковості» чи пихатості. Таким він і залишиться в пам’яті…

Валентин Белькевич володів тим, що нині у відчутному дефіциті, — непересічним футбольним інтелектом. Без його вивірених передач, впевнений, «Динамо» В. Лобановського не дійшло б до півфіналу Ліги чемпіонів 1999 року. Досі перед очима його шедевральний пас зовнішнім боком ступні у київському матчі з «Баварією», коли м’яч за якоюсь дивовижною траєкторією оминув німця Лінке й знайшов Шевченка, який сповна цим скористався, відкривши рахунок. У матчі-відповіді у Мюнхені Валентин мав чудову нагоду відзначитися і вивести «Динамо» у фінал, але…

Андрій Гусін був, мабуть, гравцем-мрією для Лобановського. Одного разу під час матчу «Нива» — «Динамо»  я задався метою визначити його функції на полі й по деякому часі пересвідчився, що Гусіна не було хіба що… у воротах. Під час атак своєї команди і при стандартних положеннях він міг опинитися на вістрі й завдати невідпорного удару, як це було у поєдинках з «Ювентусом», збірними Данії, Греції. А коли суперник йшов у наступ, Гусін ставав справжньою жменею піску, кинутою у двигун його атакуючого механізму.

Усі троє нині залишилися на світлинах, на роликах у You Tube і в спогадах друзів і численних шанувальників футболу. Після них залишилася зяюча порожнеча, оскільки кожен був неповторною футбольною і людською особистістю. І кожен немало долучився до того, щоб футбольну марку «Динамо» (Київ) знали і шанували у світі.

Ігор Дуда