Впровадження цієї системи захищає користувачів картки від подорожчання проїзду (адже зовсім скоро для усіх інших ціна зросте до 4 грн. у тролейбусі і 5 грн. в автобусі та маршрутці). Водночас для усіх категорій пільговиків з «Файною карткою» зберігається  право на безкоштовний проїзд.

Система «електронного квитка» вже успішно зарекомендувала себе у тролейбусах і тепер поширюється й на маршрутні таксі (останні, до речі, належать до категорії приватних перевізників – ред.). Однак «нашому люду не вгодиш» — знайшлися критики й цієї доброї новації, які звинувачують усіх і вся, навіть не намагаючись навести змістовні аргументи. Тож хто проти «Файної»? Відповідь очевидна: ті, кого «Картка тернополянина» примушує чесно працювати, прозоро вести бізнес та й, зрештою, жити за європейськими нормами.

Недобросовісні перевізники (власники маршруток)

Наразі система перевезення пасажирів у маршрутних таксі максимально закрита. Така модель діє в країнах Африки, через що й отримала назву «африканська модель». Суть її в тому, що ні місто, ні держава фактично позбавлені будь-якої можливості проконтролювати, скільки ж насправді перевізником здійснено перевезень, а відтак і зароблено коштів. Відповідно, абсолютно невідомо, наскільки чесно такий власник маршрутки сплатив податки. На практиці перевізник декларує мінімально зароблену суму, щоб і податку сплатити якнайменше. Так їздить транспорт у Кенії чи Зімбабве.

У Тернополі ж запрацювала безготівкова європейська система. З її допомогою усім стане добре видно, скільки насправді заробляє перевізник, тому що валідатори (пристрої для «зчитування» карток) будуть фіксувати точну кількість пасажирів. Це особливо важливо для того, щоб уникнути невиправданих витрат міського бюджету. Адже за проїзд пільговиків приватному перевізнику платить місто – скільки скаже, стільки й компенсовують. А у беззаперечну сумлінність перевізника повірити вкрай складно. З «Карткою тернополянина» компенсація з міського бюджету буде лише за реально перевезених пільговиків. Так само з новою системою буде чітко видно і облік усіх інших пасажирів. Отже, реальний заробіток приховати вже не вдасться, а відтак і податки до міського та загальнодержавного бюджету слід буде платити чесно. Звідси й такий супротив багатьох перевізників до впровадженню «Файної картки». Але, мабуть, таки настав час вести бізнес цивілізовано.

«Несумлінні» водїї маршруток

Ще одна яскрава група противників «Соціальної картки тернополянина» — це безпосередньо водії. Звісно, не всі, але є чимала кількість тих, то відверто дурить свого ж роботодавця і державу (декларують мінімальну зарплату, а реальна зарплата в рази більша). Багато тернополян не раз були свідками того, як «обілечують» у маршрутках. Кожному зрозуміло, що виконавши так званий «план за день», який встановив власник, решту грошей недобросовісний водій просто клав собі в кишеню. Ясна річ, що він першим буде проти обліку пасажирів! Тепер же через водія готівка не проходить взагалі, бо люди сплачують карткою через валідатори. Отже, водій маршрутного таксі має працювати на чітко визначену зарплату, іншими словами, просто працювати чесно. А готові до чесної праці, на жаль, далеко не всі.

Власники фірм та підприємств з «сірою бухгалтерією»

Окремі директори, власники фірм та підприємств теж негативно сприймають «Картку тернополянина». Супротив цієї категорії пов’язаний з тим, що вони звикли виплачувати своїм працівникам зарплату «в конвертах»: вона нібито й більша, але податок з неї не платиться. Тернополянин, який погоджується на такі умови, має чітко розуміти: пенсія йому не світить.

Що ж дає «Картка тернополянина»? Легальне працевлаштування, а відтак і право на пенсійне забезпечення. Всі, хто хоче отримати «Картку тернополянина», повинні звернутися до органів фіскальної служби за довідкою про те, що вони (тобто бухгалтерія фірми, на якій працюють) сплачують хоча б мінімальні податки у Тернополі. Якщо фіскали відповідають, що ця особа не сплачує податки, такі тернополяни будуть вимагати від своїх директорів сплачувати їм «білу» зарплату й платити податки. «Біла зарплата» – це не лише право на «Картку тернополянина», це ще й пенсійний та медичний захист. Зрозуміло, що такий тиск своїх підлеглих не дуже до вподоби окремим керівникам.

Банки, яким не дали «нажитися» на клієнтах

Окремі банки теж погано сприйняли введення «Картки тернополянина» у теперішній її формі. «Саботаж» картки цією категорією викликаний розчаруванням, адже певні банки сподівалися, що у Тернополі запрацює київський варіант — коли «соціальна картка» одночасно є і банківською карткою. Це відкривало для них легкий шлях наживи на довірливих клієнтах. Як це могло бути? Якщо муніципальна картка одночасно є і банківською карткою, на її власника банк вже накладає певні обов’язкові до виконання функції: наприклад, перевести виплату пенсій саме у цей банк, сплачувати за комунальні послуги лише через цей банк (з комісією). Ще дуже часто банки, чиї банківські картки є також і «соціальними картками», грішать тим, що без згоди користувача знімають гроші з рахунку. Наприклад, ви ще не сплатили кредит або абонплату чи не розрахувалися за комунальні платежі, але вам потрібно скористатися громадським транспортом, тож ви і поклали на свою карту гроші саме на проїзд. Однак банк без вашої згоди перерахував їх на інші платежі, і в транспорті несподівано з’ясовується, що ваша картка порожня.

На щастя, у нашому місті «Файна картка» не прив’язана до жодного банку, тому  у випадку з «Карткою тернополянина» описані вище ситуації неможливі у принципі. Звісно, банки у Тернополі втратили – це сотні тисяч потенційних клієнтів, які принесли б їм додатковий прибуток. Саме тому дехто з банкірів критикує «Файну картку».

Таким чином «Соціальна картка тернополянина» — це крок до цивілізованої європейської моделі громадського транспорту, а у майбутньому й інших прерогатив для мешканців міста. Ще залишаються ті, хто звик працювати «по-африканськи». Але ці часи вже минають — треба змінюватися, і Тернопіль взяв курс на ці зміни!