«Не вкладається в голові, як людина, з якою ми добре зналися, могла організувати напад на мене…» — сказав у суді тернополянин, котрий потерпів від дій злочинної банди. Такі ж думки висловили й інші п’ятеро потерпілих. Справу банди під головуванням 45-річного тернополянина на прізвище Вовк нині розглядає Тернопільський міськрайонний суд. Таке промовисте прізвище підсудний взяв собі незадовго до затримання, змінивши своє справжнє. За його «наводкою» двоє спільників родом із Теребовлянщини нападали на людей і грабували. За рік часу злочинне «тріо» здійснило розбійні напади на трьох валютників, готувало пограбування ще кількох. Слідство також встановило, що банда побила та пограбувала менеджера з продажу нафтопродуктів. На судовому засіданні 8 листопада потерпілі дали покази, апелюючи передусім до підсудних, котрі сидять у Чортківському СІЗО і беруть участь у слуханнях через відеоконференцію. Якщо вина підсудних буде доведена в суді, їм загрожує від 8 до 15 років тюрми з конфіскацією майна (ч. 4 ст. 187 ККУ).

«Приклав до голови пістолет і відібрав сумку…»

Банда Вовка, мабуть, ще довго орудувала би в Тернополі, якби не попала на надзвичайно відважного валютника Василя П., який, ризикуючи життям, кинувся наздоганяти негідників. Будучи важко пораненим, він переслідував злочинців від масиву «Дружба» через Велику Березовицю, Великі Гаї аж до Великих Бірок. Про масштабну спецоперацію поліції із затримання злочинців «НОВА…» писала незадовго після розбійного нападу навесні цього року.

— 30 березня, близько 21-ої год., ми з дружиною під’їхали до свого будинку на вулиці С. Будного. Я поставив автомобіль на стоянці, брав пакети з багажника, дружина тим часом перейшла дорогу і чекала мене. Раптом повертаюся і бачу, що невідомий у масці приклав дружині до голови пістолет і відібрав сумку… — розповів Василь П. — Я кинувся рятувати дружину. Нападник вистрелив у мене, влучив за сантиметр-другий від печінки, та я наздогнав його і зняв маску. Між нами почалася шарпанина. Раптом підбіг ще один в масці, вдарив мене по голові трубою.  Мені вдалося піднятися з колін і здерти з нього маску. Щоб не дозволити їм утекти, ми з дружиною сіли в авто і помчали за ними. Усю дорогу обганяли одні одних, підрізали — один різкий маневр і ми могли всі розбитися. У Великих Бірках бандити звернули в бокову вуличку біля монастиря, там зупинилися і почали стріляти по нас. У стані шоку я вийшов з авто й пішов на них із голими руками… Вони стріляли мені по ногах. «Повертайся!» — крикнула дружина. Я заскочив в авто, хотів вирулити, та нападники різко дали задній хід і влупили наше авто, самі ж утекли…

— Із Вовком я знайома давно, часто бачилися біля автовокзалу в Тернополі. Того дня я розмовляла з подругою, як він підійшов, привітався — був завжди ввічливий, — повідомила суду дружина Василя Олена. — А ввечері я побачила, як з парковки біля нашого будинку виїхав бус. За кермом упізнала… Вовка. Ще здивувалася, що він там робить. А за мить почалося… До мене підбіг чоловік у масці, пригрозив пістолетом і відібрав сумку з грошима. Я мала з собою близько 5200 дол. Коли ми наздоганяли нападників, я повідомила про напад у поліцію. У В. Бірки прибуло багато правоохоронців, начальник обласної поліції Олександр Богомол.

Бус нападників знайшли за селом, до ранку їх затримали… Я ніколи не могла б подумати, що Вовк може таке вчинити. Він розповідав мені про свою сім’ю, про дітей, багато чого знав про мою сім’ю.  На початках я була дуже зла на нападників, час лікує, але вони мусять бути покарані, щоб отримати науку, що не можна займатися такими речами…

«Звалили на землю, били і вимагали гроші…»

Потерпіли від свавілля банди Вовка ще троє тернопільських валютників — Руслан М., Олена В. та Павло К. Злочинці стежили за ними, дізнавалися про них особисту інформацію, планували пограбування. Багато чого слідству вдалося встановити із прослуховування телефонних розмов зловмисників.

— 28 січня цього року, близько 18-ої год., я під’їхав до свого будинку, вийшов із авто. Біля мене проходило двоє чоловіків: один обігнав мене, інший залишився позаду. Раптом один із них ударив мене, я впав на землю, він продовжив гамселити. Нападники наказали віддати сумку, але я не мав з собою, тож вони утекли, — розповів Руслан М. — Того дня я мав з собою 50 тисяч гривень, але віддав знайомому. З Вовком ми бачилися вдень на ринку. Він знав, що я маю гроші… До поліції я звернувся не відразу, не вірив, що знайдуть бандитів. Та коли сталася пригода з Василем, пішов до поліції подивитися фото затриманих — а раптом ті ж, що й на мене нападали. Я відразу впізнав їх…

— Двоє невідомих стежили за мною від кінця березня: іду містом — вони за мною,  прямую додому — крадькома переслідують, — згадує Ольга В. — А потім я поїхала у справах до Києва, коли повернулася, дізналася жахливу новину про напад на колег. Коли слідчі прийшли нас опитувати, я згадала про двох підозрілих… Показали різні фото чоловіків і я упізнала тих, що стежили за мною. Як виявилося, це одна банда. Із Вовком ми добре знайомі. Нападники планували «взяти» мене першу, та мене врятувала поїздка до столиці…

«Нелюди могли позбавити мене життя…»

Особливо емоційно розповідав про напад бандитів тернополянин Василь Г. Потерпілий був у добрих стосунках з Вовком. Чоловіки часто спілкувалися по роботі — займалися реалізацією нафтопродуктів, мали спільні проекти. Власне, тому Василя вкрай обурив вчинок Вовка та його спільників. У суді потерпілий звернувся до підсудних зі зворушливими словами, які мали б спонукати їх задуматися, якщо, звісно, у них ще є залишки совісті…

— Надвечір 22 грудня 2016-го неподалік обласної дитячої лікарні на мене напали два тоді ще невідомі мені чоловіки. Один вдарив в обличчя, вирвав із рук сумку, в якій було 120 тисяч гривень та банківські картки, кинув мене на землю, інший збоку насміхався… Били, душили… Знайшли в мене ключі від автомобіля, намагалися відчинити, та їм не вдалося, тому наказали мені це зробити. Із авто забрали талони на бензин та газ заправки WOG на суму 40 тисяч гривень, знайшли навіть під водійським сидінням. Річ у тім, що Вовк не раз бачив, що я там тримав талони, тож передав інформацію. Пограбувавши, нападники втекли, а я, увесь закривавлений, пішов до офісу, а потім поїхав додому. Дружина налякалася, діти були шоковані… Того ж вечора я заблокував банківські карточки. Наступного дня пройшов томографію, бо дуже боліла голова. Оскільки нападники викрали талони на чималу кількість пального, я звернувся в компанію WOG, щоб заблокувати їх. Утім, 90 л бензину злочинці вже встигли отоварити. Я довідався, на якій саме заправці придбали пальне на викрадені талони, попросив там відео з камер спостереження і був приголомшений: бензин купував… Вовк. «Що ти накоїв?! Навіщо ти таке вчинив?» — зателефонував я до нього. «Це якесь непорозуміння…» — виправдовувався він. «Може, тебе лихий попутав… Поверни витрати по талонах і я не звертатимусь до поліції», — пропонував йому. «Я там не був і не буду повертати!» — відрубав Вовк. Отож, я повідомив про напад правоохоронців. Цей випадок перевернув мій світ… Я ніколи не міг подумати, що люди на таке здатні. У них «обнулена» мораль… А якби ці нелюди позбавити мене життя?.. Жадоба збагачення засліпила їх. Вони мусять відповідати за свої злочинні дії!