За чотири роки війни на Донбасі корупційний акцент в Україні змістився з газової до військової сфери. Про це йдеться в статті на сайті американської газети The New York Times, що вийшла 19 лютого.
“Військові витрати відкрили нові перспективи для незаконних контрактів, захищених від перевірки грифом “Таємно”, — йдеться у статті. За словами автора, з початку конфлікту на Донбасі у 2014 році витрати на оборону та безпеку в Україні зросли з 2,5% валового внутрішнього продукту до більш ніж 5% або шести мільярдів доларів.
“Пропускаючи таку кількість грошей через руки українських чиновників та бізнесменів, що часто одне і те ж, влада стримує боротьбу з корупцією та зловживаннями службовим становищем, які вважаються найнебезпечнішим ворогом України”, — йдеться в матеріалі.
Військова корупція стоїть на трьох… віллах
На думку автора, символом корупції в Україні є три вілли на південному узбережжі Іспанії, що належать президенту Петру Порошенку, заступнику секретаря РНБО Олегу Гладковському та першому заступнику парламентської фракції БПП Ігорю Кононенку.
“Всі троє були багатими бізнесменами, перш ніж отримали офіційні посади, і викликають підозру, оскільки приховують інформацію про свої володіння. Жоден з них не вказав іспанську нерухомість в обов’язкових деклараціях про активи”, — пише журналіст NYT.
Чиї несправні «Богдани»?
Як відомо, з 50 доставлених на фронт автомобілів “Богдан-2251” 25 довелося ремонтувати або повертати на завод. За держзамовленням, Міноборони було передано 100 автомобілів, наразі ЗСУ прийняли половину. У Міноборони заявили, що подальше виробництво санітарних автомобілів “Богдан-2251” буде можливим лише після усунення виявлених недоліків технічної та медичної частин. Відповідне рішення ухвалили за результатами засідання круглого столу під головуванням заступника глави МОУ.
Санітарний автомобіль “Богдан-2251” виробляється корпорацією “Богдан Моторс”. Розробка авто, як заявлялося, велася разом зі спеціалістами Міноборони з урахуванням потреб військових лікарів. Вартість автомобіля складала $32 тис. за одиницю.
Бенефіціаром корпорації “Богдан Моторс” є перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський, який відповідає за оборонно-промисловий комплекс. Раніше його бізнес-партнером у корпорації був президент Петро Порошенко. Нинішній гендиректор “Укроборонпрому” Роман Романов раніше був дилером корпорації.
Конфлікт інтересів
“Прогалини” в деклараціях цих публічних осіб є яскравим прикладом наявності конфлікту інтересів у політики і бізнесу, що на сьогодні в Україні є практично синонімами. За словами екс-міністра економіки Айвараса Абромавічуса, такі конфлікти дуже поширені і вже давно нікого не шокують.
“Вони всюди. Це сумно, пригнічує і розчаровує”, — відзначив Абромавічус у коментарі виданню. Таке розчарування вже дорого обійшлося Україні. МВФ і Євросоюз, спостерігаючи, як в Україні затягується створення давно обіцяного незалежного антикорупційного суду, затримують виплату допомоги Україні на суму понад 5 млрд. доларів.
«Бій з тінню»
За словами директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника, більшість корупційних схем”, задіяних в енергетиці, повернулися і відновлюються в оборонній сфері. “Україна десятиліттями була повністю занурена в корупцію. Ці схеми тепер відновлюються і знову працюють. Деякі люди просто не хочуть позбавлятися від них”, — зазначив він. Ситник розповів, що НАБУ зібрало докази 107 випадків корупції проти осіб, раніше недоступних для правосуддя через високі посади у владних структурах, але тільки один з них закінчився вироком суду (йдеться про справу заступника Міноборони Ігоря Павловського). Інші застрягли в наскрізь корумпованій “кишеньковій” судовій системі.
На страхітливий рівень корупції в Україні вказував президенту Порошенку і держсекретар США Рекс Тіллерсон під час зустрічі з главою української держави. “Який сенс для України боротися за своє тіло на Донбасі, якщо вона втрачає свою душу через корупцію”, — зазначав Тіллерсон.
Гвинтики за… 4 тисячі доларів
Не останню, а радше одну з головних ролей у вирощенні корупційних схем в оборонному секторі України відіграє Державний концерн “Укроборонпром”, який складається зі 130 оборонних підприємств і налічує близько 80 тис. осіб персоналу. Як розповів The New York Times екс-співробітник контрольного відділу концерну Дмитро Максимов, прибутковість оборонного підприємства зберігається саме завдяки “муткам” тендерних закупівель. Він розповів про те, як вартість гвинтика, купленого “Укроборонпромом” для авіаремонтного заводу у Львові, злетіла з 50 доларів на початку 2014 року до майже 4 тис. доларів через рік — після того, як концерн таємно перевів свій бізнес на зовнішнього постачальника. Максимов також повідомив, що намагався порушити питання навмисного завищення цін перед керівництвом, однак йому “сказали не втручатися в це питання”, а потім звільнили.
Наявність корупції у держпідприємстві, тим не менш, визнає і заступник директора концерну Денис Гурак, зазначаючи, що сам “Укроборонпром” направив у прокуратуру 200 повідомлень про корупцію в своїх лавах, але тільки у двох випадках були судові розгляди.
Чому ж військові машини швидкої допомоги, продані автокомпанією Гладковського, які продовжують ламатися, купують у першу чергу? Торік у звіті незалежного оборонного комітету по боротьбі з корупцією повідомлялося, що кожна машина від “Богдана” коштувала Міноборони 32 тис. доларів. Це більше, ніж вартість швидких, вироблених в Китаї. До того ж ці машини можуть перевозити лише 480 кг — занадто мало для транспортного засобу, який буде перевозити водія, озброєних охоронців і медперсонал. Відповіді на ці питання варто шукати в урядовому кварталі столиці, резюмує The New York Times.
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: The New York Times, війна, корупція, Україна
