«На сторінці Григорія Бурбези останні пости  — про пісню Славка Вакарчука “Без тебе”. І як ми тепер маємо бути без тебе? Чому так рано, Грицю?..» — так  емоційно відреагувала на сумну новину про раптову смерть  Григорія Бурбези поетеса, письменниця та видавець  Мар’яна Савка.

Звістка про його смерть шокувала. Коли у Вербну неділю, 1 квітня, увечері у Фейсбуці з’явився пост про те, що на 59-ому році раптово пішов з життя відомий у Тернополі видавець, журналіст і громадський діяч Григорій Бурбеза, спершу просто не йнялося віри прочитаному. Того-таки фатального дня з ним бачилися безліч людей, вітали з прийдешніми святами, говорили про життя і насущне, але одна мить перекреслила все…

Йому було лише 59… Він був великим оптимістом і великим життєлюбом. Коли п’ять років тому зліг у лікарню з інфарктом, а згодом переніс дві операції на судинах серця, не втрачав оптимізму. А серце, не в змозі вмістити  у себе цілий світ, яким він жив, потихеньку давало тріщину…

На Фейсбук-сторінці Григорія Бурбези (він був активним інтернет-дописувачем, навіть адміністрував групу новин у ФБ) нині — сотні співчуттів. У нього було дуже багато друзів, кожен з яких має про нього світлі спогади і  донині не може прийняти цю несподівану та невчасну втрату…

Григорій Миколайович Бурбеза народився 17 вересня 1959 року в Підгайцях. Закінчив Київський педагогічний інститут іноземних мов  (нині — Національний лінгвістичний університет). Працював учителем англійської мови у загальноосвітніх школах  № 18, № 21, № 19, № 26 Тернополя, заступником директора школи з виховної роботи, методистом із виховної роботи Тернопільського міського відділу народної освіти, заступником директора, головним редактором видавництва «Лілея» (1992-1997 рр.), директором Тернопільської філії редакції журналу «Вісник податкової служби України» (1997-1998), директором ТОВ «Лілея» (1998-2000 рр.), директором, шеф-редактором «Тернопільської газети» (2000-2005 рр.) З 2005-го — директор ТОВ «Експрес-Інформ». Був членом Ради директорів Української асоціації видавців преси (2001-2005), працював керівником Тернопільської філії медіа-корпорації «РІА». Співзасновник і один із керівників Тернопільського осередку Української скаутської організації «Пласт» (1990), редактор пластунських видань «Цвіт України», «Пластовий шлях», «Команда», «Форум». Був депутатом Тернопільської міської ради трьох скликань  (1998-2010 рр.).  Позитивний та оптимістичний, ерудований та добрий, завжди сповнений нових ідей  — таким його знали і будуть пам’ятати…

Відомий тернопільський письменник та поет Василь Махно, котрий нині живе у США, написав у Фейсбуці зворушливу присвяту другу: «З Тернополя надійшла печальна звістка — відійшов Григорій Бурбеза, мій приятель і видавець “Західного вітру” та антології “Дев’ятдесятники”. На початку 1990-их молоде видавництво “Лілея” шукало нових авторів. Видавництво було молоде і ми були молоді. Пам’ятаю його дзвінок на початку 2000-их, коли я уже мешкав у Нью-Йорку. З’ясувалося, Григорій в Нью-Йорку… Побродили Нью-Йорком, посиділи в ресторані, пішли на бродвейську виставу. Завжди приходив на мої виступи в Тернополі. Зовсім нещодавно Григорій на ФБ згадав про “Західний вітер”, й усі колишні учасники і не тільки поділилися споминами про ті незабутні часи… У нього завжди були ідеї та енергія щось змінювати. У нього було відкрите серце…»

Кажуть, хто відходить у велике свято, іде просто до неба.  Григорій Бурбеза пішов у Вічність, щоб залишитися з тими, кого любив, назавжди…

“НОВА Тернопільська газета” глибоко сумує з приводу передчасної смерті  Григорія Бурбези та  висловлює щире співчуття його родині та близьким.