Неочікуваний поворот стався у затяжному судовому слуханні справи щодо ДТП, яка трапилася 19 січня 2015 року в Шумську і забрала життя 17-річного Юрія Ящука. Суддя Шумського районного суду Тетяна Ящук (суддя і загиблий не родичі, лише — однофамільці), яка більше двох років розглядала резонансну справу, несподівано написала заяву про звільнення. На сайті Вищої ради правосуддя вже є повідомлення про її відставку. З чим це пов’язано, наразі ніхто в суді не коментує. Через відставку судді неабияк занепокоєний батько загиблого юнака, адже тепер справу передадуть іншому судді, який мусить по-новому вивчити всі матеріали. До того ж невідомо, чи взагалі справу не перекинуть в інший суд. Підсудний у цій резонансній справі — Сергій Баран із Кременця, який на момент аварії працював директором Кременецького держлісгоспу.

— У мене знову крик душі! Як так можна знущатися над людьми?! Суддя Шумського районного суду Тетяна Ящук від початку вела нашу справу, на перший погляд не виглядало, що упереджено, але певним чином затягувала процес, ніби підігравала обвинуваченому, — каже Володимир Ящук. — Пригадую, вже й раніше поширювалися чутки, що суддя хоче залишати посаду, але чомусь саме тепер вирішила піти. Не можу звинувачувати її в непрофесіоналізмі, але вона завела справу у такий глухий кут, що далі буде важко комусь «розгрібати». Розгляд справи протягом більш як двох років — це безпрецедентний випадок в районі. Різне було за цей час: і я подавав клопотання на відвід судді, і — сторона обвинувачуваного, але це не було задоволено. У червні 2017-го від адвокатів Барана надійшла заява про відвід судді. Пробували перекинути справу до Лановецького районного суду, два тижні матеріали «блукали» з одного суду до іншого, я шукав, просив повернути у наш район, бо потрібно було б знову починати розгляд справи від початку, а це ще зо два роки… Та бачу, що, вочевидь, готують такий «сценарій»… Затягування вигідне передусім Барану, адже він хоче, щоб потерпіла сторона опустила руки, відсторонилася, щоб він міг вийти сухим із води. Варто згадати, як він пробував відразу після аварії всю вину спихнути на свою вагітну дружину. Винуватець ДТП домігся усіх можливих привілеїв щодо запобіжного заходу, має право переміщатися по області, працювати. Думаю, він хотів би взагалі виїхати за кордон і не показуватися більше в суді. Головне, чого нині добивається, — довести, що на момент аварії він був тверезим. Ми ж знаємо протилежне. Свідки підтвердили на початку розслідування, потім, ясна річ, змінили покази. Тільки один не відрікся від своїх слів. Та наразі потрібна очна ставка цього свідка і ще одного. Підсудний має аж трьох адвокатів, які «на всі гроші» захищають його. Два попередні засідання були зірвані нібито через хворобу Барана. У суді він надав довідку, що лежав на стаціонарі в районній лікарні, та суддя так і не повідомила, яке у нього було захворювання. Але в той період і я, і мої знайомі бачили, як обвинувачуваний роз’їжджав містом. Довести це, звісно, непросто, бо у нього всюди кругова порука. Залишається набиратися терпіння і законним способом домогтися справедливого покарання для Барана. Які б він ще не вигадував «сценарії», правда — на нашому боці.

Наступне засідання по справі призначене на 17 травня, та, скоріш за все, знову не відбудеться.