Партії демократичної опозиції розпочали процес об’єднання і збираються не лише висунути єдиного кандидата у президенти, а й наперед узгодити кандидатури на ключові посади в державі. Цей процес іде непросто, але компроміс має бути досягнутий уже не пізніше осені, заявив в інтерв’ю ІА ZIK лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко.

— На якому нині етапі процес об’єднання партій демократичної опозиції? Яких домовленостей уже встигли досягти?

— Ми проводимо переговори про об’єднання, починаючи з березня минулого року. Переговори непрості, тому що це партії, в яких тисячі партійців. Знаєте, навіть обрати половинку у житті — це не просто, не всім вдається, причому з першого разу, тому треба набратися терпіння. Але ми щиро переконані в тому, що об’єднання – це ключовий фактор. Не повинно бути від тих політичних сил, які мають спільні цінності і спільні програмні засади, п’ять або десять кандидатів у президенти. Це неправильно. Має бути один кандидат і цілісна команда. От над цим ми працюємо.

І уже є певний результат. Кілька тижнів тому наша  партія «Громадянська позиція» посилилася, ми об’єдналися з політичною партією «Альтернатива», яку очолює Єгор Фірсов. Уже оголошено також рішення про те, що ми об’єднуємося в одну команду з партією «Народний контроль». Це свідомий ціннісний вибір. І об’єднання створюється не під президентські вибори, а для того, щоб країна жила по-іншому – не по-новому, як обіцяв Порошенко і як живуть тепер кілька родин, а по-чесному і відповідально. Тому це об’єднання піде спільно і на президентські, і на парламентські, і на місцеві вибори.

Я вдячний, що ми досягли цих домовленостей. Ми посилилися. У нас разом уже понад тисячу місцевих депутатів.

Хочу також наголосити, що це об’єднання відкрите для інших політичних сил, з якими ми проводимо переговори, — і для «Самопомочі» Андрія Садового, і для «Європейської партії» Миколи Катеринчука, і для «Демальянсу» Василя Гацька, і руху «Хвиля» Віктора Чумака, і «Сили людей» Олександра Солонтая та інших, які мають такі ж ціннісні установки, а також для окремих громадських організацій і просто для людей, які не хочуть жити в такій країні, як зараз. Тому ми закликаємо всіх ставати поряд і спільно йти вперед.

– Які умови цього об’єднання? Всі політичні сили мають погодитися на якогось одного кандидата на президентських виборах?

– Ми домовились, що в нас буде не тільки кандидат у президенти, а будуть також кандидати на пост Генпрокурора, на Голову Верховної Ради, СБУ, МВС. Команда висуне цих людей, зробить це вчасно, коли буде потрібно. Але не буде від цього об’єднання, наприклад, два чи три кандидати у президенти. Це точно. Буде один.

– Яким чином цього кандидата будуть визначати? Це буде людина з найбільшим рейтингом, найбільшою партією?

– Ми про це домовилися ще на початку березня минулого року. Ми чітко сказали, що має бути висунута від нашої об’єднаної команди одна людина, яка має найбільші шанси перемогти. Тоді ця розмова була в умовах, коли, наприклад, мій рейтинг був удвічі нижчий, ніж у Андрія Садового, і рейтинг «Громадянської позиції» був удвічі нижчий, ніж у «Самопомочі». За цей рік ситуація змінилася на протилежну. Якою вона буде далі – побачимо. Станом на сьогодні соціологія показує, що найбільший шанс перемогти в мене. Якщо ситуація зміниться і раптом хтось із нашої команди матиме вищі шанси – отже, на вибори піде він.

– А чи була вже від Андрія Садового і «Самопомочі» якась відповідь чи зустрічні умови?

– Ми у переговорному процесі. Є відчуття відповідальності за країну, є розуміння масштабу завдань, які треба буде вирішувати, є усвідомлення, що об’єднання зусиль має відбутися завчасно, аби можна було встигнути розгорнути штаби і гідно виступити на виборах. Тому ми наразі у переговорному процесі, із Садовим спілкуємось постійно.

– А завчасно – це коли? Чи є якийсь дедлайн, коли ви маєте досягти домовленостей?

– Такого дедлайну, щоб сказати вам дату і місяць, немає, але є розуміння того, що на рубежі осені, у вересні, ми повинні вже знати, хто піде на вибори, щоб розгорнути штаби і щоб цей процес був успішним. У нас понад 25 тисяч виборчих дільниць. Треба підготувати для роботи людей – агітаторів, членів комісій, спостерігачів. Цей процес потребує часу. Тому не можна це рішення прийняти, наприклад, у середині грудня, а потім просто програти через те, що ми завчасно не підготувалися. Усвідомлення цього, я сподіваюся, є у всіх.

– В Україні багато політичних сил, які називають себе опозицією. Чи є такі сили, яких ви не запрошуєте у своє об’єднання і яких приймати не будете?

– Я назвав тих, з ким ми проводимо переговори, тому вже зрозуміло, хто не запрошений. Причини є різні. Скажімо, в опозиції перебуває «Батьківщина». Юлія Тимошенко заявила чітко, що вона йде на вибори сама і ні з ким не об’єднується. Це її вибір, її право. Є ті, хто називає себе опозицією, хоча час від часу підголосовує з владою, – як Опоблок, наприклад. Але є ціннісне питання – ми з ними інші. У нас абсолютно протилежне бачення деяких питань внутрішньої і зовнішньої політики, тому об’єднатися з ними ми не можемо і не будемо.

Розмовляла Тетяна Штифурко, ІА ZIK