Четвер, 13 серпня 2026
• На Тернопільщині гасять масштабну пожежу на сміттєзвалищі • Керівник ветеранського простору з Тернопільщини Руслан Пелехатий подолав гірський трейл із протезом • Мама художника Олега Шупляка з Бережан відкрила персональну виставку • Серед руїн — життя: захисник із Тернопільщини опублікував зворушливе відео з гніздом лелек • Архиєпископу-емериту Василію Семенюку — 77 років • Поліція спростувала інформацію про наругу над квітковим гербом у Кременці • Норвезький депутат-волонтер прибув до Тернополя велосипедом • Три предмети – по 200 балів: успіх випускника Тернопільського ліцею №15 • Сергій Притула охрестив сина Марка у Києво-Печерській Лаврі • “Бути батьком на фронті — це бачити, як росте твоя дитина, лише через екран телефона” • Втекла від війни та відкрила три ювелірні магазини в Тернополі • Перша проща священничих родин до Зарваниці об’єднала понад 200 паломників • У Тернополі дружини полеглих воїнів висадили квітник пам’яті на честь Героїв • «Разом зайшли — разом вийдемо». Понад три місяці гвардієць тримав оборону і вивів поранених побратимів • Корупційний «конвеєр» в лікарнях Тернополя • У психоневрологічній лікарні Тернополя відкрили куточок духовної літератури • Російську мову вилучили з переліку захищених в Україні • У Тернополі влітку працюватимуть два луна-парки • На Тернопільщину приїхала молодь із прифронтової Харківщини • Зупинилося серце відомої лікарки з Тернополя
Або не йди, або не повертайся

Опубліковано: 9 Серпня о 18:00 136


Досхочу посумувати. Виплакати всі очі. Але не кидатися в «транзитні» стосунки, бо нічого доброго з того не вийде.


З першим чоловіком все сталося несподівано. Одного суботнього ранку він звично поснідав молочними сосисками і рідким омлетом, витер губи і оголосив, що мене не любить. Почалися збори. Довгі, виснажливі, напоказ. Більше тижня ділив майно, коментуючи: «Це тобі, це мені, це знову мені». Шукав квартиру і скаржився на дорожнечу. На іржаві труби, скрипучі підлоги і вікна, що виходять на дорогу. Консультувався, як відмити плиту, кахель, витяжку. Обурювався, що з каналізації смердить, скрипить паркет, і до зупинки довго йти, а до центру — півдня.
Нарешті поїхав, а я почала вчитися жити без нього. Але не минуло й двох тижнів, як надіслав смс з банальним «як справи?» Моя відповідь «ок» його не задовольнила і почалося: «Чим займаєшся?» і «Як щодо зустрітися завтра після третьої?». Потім зайшов у гості. Спершу за старим светром, в якому вибивав килими, потім за роздовбаними кросівками, в яких начебто мав копати картоплю. Приїхав на роботу з пакетом зелених яблук і шоколадкою «Чайка». Запропонував провести у відпустку і занести у вагон валізу. Притягнув з села частину свині. Напросився на вечерю і «переночувати». Я вірила, що хоче відновити стосунки, і приймала залицяння, а він намагався отримати звичне захоплення і турботу. Тішив самолюбство. Вбивав час і нудьгу. Все остаточно закінчилося лише через рік, коли натрапила на його анкету на сайті знайомств, а могло завершитися значно раніше. Адже по-справжньому йдуть без «показових виступів».
Один відомий нейробіолог визначила за допомогою МРТ, що при вигляді колишнього наш мозок поводиться точно так, як мозок наркомана в зав’язці. Виходить, що чоловік — безумовно наркотик. Щось на кшталт нафтизину, без якого дехто не може прожити і дня. Так і тягне впорснути його знову і знову у вигляді повідомлення: «Поглянь у вікно! Сніг пішов», електронного листа або запрошення на матч улюбленої команди. Тому, ставлячи перед собою мету впоратися з тютюновою залежністю, не варто продовжувати палити по дві пачки на день, сідаючи на дієту — звично наминати кремові тістечка, а бажаючи остудити бульйон — підігрівати його з ранку і до вечора.
Найправильніше влаштувати собі карантин. Дистанціюватися. Досхочу посумувати. Виплакати всі очі. Але не кидатися в «транзитні» стосунки, бо нічого доброго з того не вийде. Вся енергія ще в колишньому, і новому партнеру вам просто нічого запропонувати. Адже, вдивляючись у минуле, неможливо побачити майбутнє, а тягаючи за собою настоянку валер’янки і носовичок, нереально почати здорову любов.
Той, хто, йдучи, не йде, постійно тримає відчиненими вхідні двері, і тільки нам вирішувати, як жити далі: в комфорті чи цілодобово на протязі.

Ірина Говоруха


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки:

Нещодавно опубліковане

У селі Малашівці Тернопільської громади триває ліквідація масштабної пожежі на сміттєзвалищі...


Рубрика: , Опубліковано: о 20:38


Керівник ветеранського простору «Незламні духом» на Тернопільщині, ветеран російсько-української війни Руслан Пелехатий взяв участь у гірському забігу Spartan Trail 2026, що відбувся поблизу Буковеля...


Рубрика: , Опубліковано: о 20:02


У Львові відкрили персональну виставку 87-річної народної мисткині Ніни Шупляк — мами відомого українського художника, заслуженого художника України Олег Шупляк, який багато років живе і творить у Бережанах...


Рубрика: , , Опубліковано: о 19:28


Сьогодні, 2 серпня, 77-річчя відзначає архиєпископ-емерит Василій Семенюк...


Рубрика: , Опубліковано: о 14:00


Найпопулярніше цього тижня

Теми дня
2 Серпня
16 Липня
21 Червня