У перші вихідні серпня у Монастириському районі відбувся традиційний фестиваль «Дзвони Лемківщини». На триденний захід з’їхалися лемки з різних куточків світу і урочище Бичова прийняло понад 30 тисяч гостей. Про підсумки фестивалю, а також інші нагальні проблеми у житті області ми говорили з головою Тернопільської обласної державної адміністрації Степаном Барною.

— Фестиваль «Дзвони Лемківщини» — одна з найголовніших подій у культурному житті краю. Як оцінюєте цьогорічний фестиваль? Чи вдалося втілити задумане і які плани на майбутнє?

— Ця подія — своєрідний елемент атестування сфери культури Тернопільської області, на яку, між іншим, ми щорічно виділяємо 200 млн. грн. Водночас цей фестиваль є й певною мотивацією для творчих звершень митців краю, адже люди мають можливість презентувати свої можливості на престижному заході. У той же час ми знову продемонстрували, що, на противагу різним шовіністам із сусідніх країн, шануємо свою культуру і не збираємося відмовлятися від самоідентичності й історичної  пам’яті.

Мені дуже приємно, що фестиваль цьогоріч відвідали близько 30 тисяч людей не лише з нашої області чи України загалом, а й з різних куточків світу. Серед інших були делегації з Польщі, Словаччини, Хорватії, США, Канади і навіть з Росії. Статус заходу такий високий, що дозволяє нам говорити про нього не лише, як про всеукраїнський. Наступного року фестиваль «Дзвони Лемківщини» святкуватиме 20-річчя і претендуватиме на статус Міжнародного фестивалю лемківської культури. У нас уже є певні напрацювання щодо запрошення на фестиваль Христини Соловій та Івана Леня, лідера фольк-рок-гурту «Kozak System». Загалом плануємо розширити культурну програму до двадцяти номерів.

Та дуже важливо, щоб заходи в комплексі «Лемківське село» на Монастирищині не обмежувалися лише триденним фестивалем. Там повинна функціонувати розширена інфраструктура, яка б давала змогу людям відвідувати цей комплекс цілорічно.

— Сільське господарство впевнено займає позицію провідної галузі не лише нашої області, а й загалом у державі. Наскільки нині державна влада і ОДА, як частина її вертикалі, намагається зміцнити сільськогосподарське виробництво: і щодо великих підприємств з іноземними інвестиціями, і щодо невеликих фермерських господарств?

— Протягом трьох років, відколи я очолюю ОДА, ми працювали в режимі всебічного сприяння сільгосппідприємцям. І це дало результат: торік інвестиційні вливання в реальний сектор економіки області склали 7,1 млрд. грн., почали будувати ферми та відновлювати сільську інфраструктуру.

Уряд напрацював цілу низку пропозицій для аграрників. Наприклад, підприємці, які хочуть закупити сільгосптехніку, можуть сподіватися на компенсацію від держави 20-40% її вартості. Нині є можливість скористатися спеціальною бюджетною дотацією за утримання молодняку  ВРХ у розмірі до 2,5 тис. грн. за вирощування телят до 1-річного віку. Є програма підтримки будівництва тваринницьких комплексів: можна або взяти кредит на таке будівництво під 3% річних, або отримати компенсацію за вже зведений комплекс у розмірі 25%. Я вважаю, що це дуже добрі кроки, які дозволяють позитивно оцінювати перспективи розвитку зокрема і нашої області.

Однак маємо чітко усвідомлювати, що пріоритетами для нас є не гектари поля, які обробляють агрохолдинги, а кількість людей зайнятих у тому чи іншому господарстві, відсоток переробленої продукції на підприємстві. Ми маємо випадки, коли підприємства обробляють десятки тисяч гектарів, проте на них працює до тисячі людей. І в той же час ВАТ «Бровар», яке, обробляючи лише близько двох тисяч гектарів, також дає роботу близько тисячі працівникам, бо там є і пивоварня, і ресторан, і лінії з розливу води, виробництва снеків, переробки м’яса, хлібопекарня, форельне господарство та ін. Це одне з бюджетоутворюючих підприємств у Теребовлянському районі і пріоритет у підтримці має надаватися саме таким господарствам.

— Однією з головних у державі визнано реформу децентралізації. Наша область нині на чолі цих процесів і має багатющий досвід. Отож, наскільки виправдало себе створення вже нині діючих ОТГ і чи враховані проблеми при створенні нових громад та їх укрупнення?

— Щодо укрупнення, то чимало сіл приєдналися до вже діючих ОТГ, і саме в цьому напрямку ми нині ефективно працюємо. Справді, не всі ОТГ є успішними — з діючих 42-ох громад близько десяти нині мають проблеми. Та це природні процеси – люди визначилися саме таким чином і ми не мали права завадити їм у цих процесах. Однак не будемо забувати, що ключову проблему вирішено — скорочено кількість малоефективних сільських рад. І я сподіваюся, що, отримавши додаткові ресурси (а це 60% ПДФО, 100% акцизного і земельного податку), новоутворені громади матимуть змогу вирішувати свої фінансові проблеми. Маємо, на жаль, випадки, коли керівники ОТГ спрямовували кошти не на необхідні виплати, наприклад, зарплати працівникам освітньої та медичної сфер, а на розширення апарату чи капітальні видатки. Це неприпустимо! Не варто забувати, що утворення громад — це не лише автономія й додаткові можливості, а й відповідальність.

Я ж хочу підкреслити, що по лінії уряду немає жодної копійки заборгованості перед медичною чи освітньою сферами. Всі кошти, визначені за спеціальною формулою, пропорційно до кількості населення передані в райони. А ось на рівні окремих РДА та об’єднаних громад немає господарського підходу. Отож, досі існують лікарні, де на 150 ліжкомісць — 300 співробітників. Як таке може бути?! Та хворі у таких закладах повинні жити вічно! Там за рубильником додаткового електропостачання закріплено три працівники. Сподіваюся, що вже перший етап медичної реформи вирішить ці проблеми.

— Як показує літній сезон, усе більші симпатії у смаках туристів, які відвідують нашу область, здобувають наші печери. Що необхідно зробити для швидкого розвитку цього туристичного напрямку?

— Однозначно, печери можуть бути родзинкою туристичних принад нашої області. Ми це усвідомлюємо і працюємо над створенням необхідної інфраструктури. Цьогоріч, наприклад, завершили сумнозвісний ремонт дороги у Кривче до печери «Кришталева», який тривав, якщо не помиляюся, п’ять років. Та, крім цієї, в області є ще низка печер — «Оптимістична», «Млинки», «Вертеба» і т.д., інфраструктура поблизу яких також залишає бажати кращого. Нині ми вивчаємо можливість або капітального будівництва доріг у цих районах (а воно, в силу специфіки місцевості і просідання грунтів, можливе не всюди), або спорудження бодай тимчасових доріг.

Розуміємо також, що одними дорогами всіх проблем не вирішиш. Печери мають діяти постійно, туристам необхідно підготувати роздатковий інформативний матеріал, створити умови для відпочинку та бодай відвідин туалету. Отож, роботи ще дуже багато, і ми плануємо залучити для їх виконання кошти Фонду регіонального розвитку. Тому всіх причетних закликаю готувати відповідні проекти та пропозиції.