Тарифний тиск посилюється

На початку вересня НАК “Нафтогаз” повідомив про підвищення тарифів на газ на 21 % для промислових споживачів. Це не перше підвищення тарифів. Для промислових споживачів, у тому числі й комунальних теплогенеруючих підприємств, вартість блакитного палива зростає постійно. Зокрема, 1 серпня тарифи на газ для промислових споживачів зросли приблизно на 10%. Це підвищення тарифів для промисловості напряму вплине на вартість тепла у тернопільських домівках, оскільки левова частка затрат теплокомуненерго (приблизно 80%) припадає саме на оплату за газ.

До недавнього часу у більш виграшній ситуації перебували власники індивідуального опалення перед тими, хто користується послугами централізованого. Вони користалися тим, що вартість газу для населення була щонайменше на третину нижчою, ніж для промисловості. При цьому такі мешканці багатоквартирних будинків не мали великої мотивації брати участь у проектах з термомодернізації цілого будинку. Багато з них також не бажали оплачувати опалення так званих приміщень спільного користування, до яких серед іншого належать під’їзди будинків.  Проте вже найближчим часом ситуація може кардинально змінитися. На виконання взятих зобов’язань перед МВФ уряд планує підвищити вартість газу для населення. Про це вже заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Незалежний експерт з питань енергетики Валентин Землянський навіть назвав нову вартість газу для населення. На думку експерта, ціна газу для населення вже до кінця року зрівняється з вартістю газу для промисловості, яка сьогодні складає приблизно 13 грн. за кубометр. Відтак підвищення енергоефективності житлового фонду стає спільною проблемою для всіх: і тих, хто користується централізованим опаленням, і тих, хто має індивідуальне.

Альтернативи термомодернізації нема

До більш серйозного ставлення в плані підвищення ефективності будинків штовхають і нові законодавчі ініціативи Мінрегіонбуду. У серпні поточного року міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства повідомило про відповідні пропозиції міністерства щодо змін до державних будівельних норм (ДБН). Згідно з даними пропозиціями, наші будівлі повинні відповідати європейським нормам енергоефективності, що дозволить українцям економити до 15% тепла. Загалом це близько 3 млрд. грн. економії при термомодернізації 3% всіх будівель щороку.

Варто зауважити, що Тернопіль ще задовго до урядових ініціатив запровадив програму термомодернізації житлового фонду. Вона передбачає не лише утеплення фасадів, а й модернізацію систем централізованого теплопостачання. Саме впровадження новітніх енергоефективних програм було одним з перших кроків команди міського голови Сергія Надала після обрання ще на перший термін у 2010 році. Завдяки такій роботі були залучені провідні фахівці зі скандинавських країн та ЄС, де нагромаджено найбільший досвід з модернізації житлового фонду з точки зору енергоефективності.

У рамках міських програм цього року було утеплено фасади будинків по вулицях Смакули, 1, Юрачака, 2, Оболоня, 11. Паралельно тривають роботи зі встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП), що дозволяють на чверть знизити споживання тепла будинком, зберігаючи при цьому тепло в оселях. У рамках проекту ЄБРР «Модернізація системи централізованого теплопостачання у м. Тернопіль» встановлено індивідуальні теплові пункти за адресами: вул. Лепкого, 3; вул. 15 квітня, 9, 15,17,19,21,23,25,27,29,31,35,37,39,41; вул. Братів Бойчуків, 3; бульвар Куліша,1,3, 8,10; вул. Симоненка, 2,4,6,8,10,12,18,20; вул. Курбаса, 5,9,2,4,6; вул. Чалдаєва, 13,17; бульвар Д. Вишневецького, 2,4,3,5,7; вул. Морозенка, 1,3,5,7; вул. Симоненка, 1,3,5; вул. В. Великого, 3,5,7,4,6,10. В рамках проекту  «DemoUkrainе DH – демонстрація енергоефективних та екологічних послуг з опалення в м. Тернопіль» за кошти НЕФКО індивідуальні теплові пункти встановлено за адресами: вул. Р. Купчинського, 1,7,9; вул. Корольова, 8,10; бульвар Петлюри, 1,2,3,4,6.

Загалом протягом трьох років мешканці понад 50-ти будинків взяли участь у міській програмі  термомодернізації житлового фонду, яка передбачає оплату 70% вартості робіт з міського бюджету, а 30% – це кошти мешканців. Одночасно зі встановленням ІТП відбувається зміна застарілої чотирьохтрубної системи центрального опалення на двотрубну. Змінюється устаткування на теплогенеруючих комунальних підприємствах, де вже досягнуто економії газу та електрики на 15-20 %.

Скандинавський шлях Тернополя

Така активна участь громади у проектах з модернізації свідчить про високу свідомість тернополян, які розуміють, що рятуватися треба самим у співпраці з власним місцевим самоврядуванням. Якщо раніше ця активність виходила виключно з волі самих тернополян, котрі прагнули покращити житлові умови, то тепер до такої участі змушують нові розцінки на газ, на які місто не впливає. Розуміючи це, Тернопіль пішов скандинавським шляхом, щоб усіма можливими способами, а це, зокрема, утеплення фасадів, заміна вікон, встановлення ІТП, а також запровадження котелень на альтернативних дорогому газу джерелах енергії, мінімізувати непосильний «тарифний удар» по населенню.

Василь Горбатюк