«З приємністю оголошуємо про початок XVI-го Всеукраїнського фестивалю «Тернопільські театральні вечори. Дебют» — оголосили зі сцени ведучі і почалася Магія… У місто прийшов фестиваль — захопила, полонила та поглинула Тернопіль театральна стихія. Упродовж трьох днів не стихають оплески глядачів, пристрасті на сцені і хвилювання за лаштунками… Театральна феєрія розпочалася у неділю, 16 вересня, і триватиме до 23 вересня. Вісім днів — вісім вистав, квитки на які розкупили-розхапали іще за тиждень до початку фестивалю. Театр, як і кохання, вимагає вірності і пристрасті… Як у калейдоскопі змінюються прем’єри, відгуки, враження, місто живе, поглинуте театральною стихією, а кращі театри України змагаються не за звання і нагороди, а перш за все за любов глядача…

Власне, з цією думкою солідарний і добрий та вірний друг «Тернопільських театральних вечорів», незмінний щорічний гість вересневого театрального марафону, художній керівник Львівського Національного театру імені Марії Заньковецької Федір Стригун. З властивим йому гумором маестро зізнався тернополянам: «Фестиваль – не для акторів. Вони і так, бідаки, кожного дня грають вистави Фестиваль – це для вас, шановні глядачі. Фестиваль робите ви – своїм відвідуванням, своєю любов’ю до театру і бажанням стежити за його новинками. Так, тернопільський глядач – це винятковий глядач…»
У неділю, 16 вересня, фестиваль відкрили виставою «курбасівців» (Львівський академічний театр імені Леся Курбаса) — трагедією на одну дію “Ножі в курях, або Спадок мірошника». Свого часу вона викликала чималий ажіотаж: у місті Лева охочих потрапити на прем’єру було так багато, що театралам довелося влаштувати додаткову виставу… «Ножі в курях, або Спадок мірошника» — це історія любовного трикутника: орача — його дружини та мірошника. Однак насправді п’єса — філософська, тут зіставляються різні світогляди: орач живе у традиційному світі селянина, мірошник — у сучасному, а молода жінка пробує віднайти себе. Це п’єса про призначення людини, про те, як людина себе шукає в світі, як шукає своє місце в світі і нарешті таки знаходить… Підсилює сприйняття вистави оригінальна сучасна сценографія Володимира Стецьковича. Він «дістав» з голови героїні її живописні думки — і відтворив їх в онлайн-режимі на великих білих простирадлах-екранах. Вистава дивує і шокує, притягує і відштовхує, проте найголовніше — змушує думати…
У понеділок, 17 вересня, театральний марафон продовжив політичний детектив «Кафе Республіка» (Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір’я») — вистава про вибір між фізичною насолодою та служінням певним вищим ідеалам – моральним, політичним та ідеологічним. «Кафе «Республіка» – це політична драма за твором молодого письменника і драматурга Богдана Гнатюка. Раніше ця п’єса вже йшла у деяких театрах, але цього разу за режисуру та сценографію узявся її автор, не побоявшись проникнути на закулісну кухню вітчизняного парламенту, підмітивши особливості політичного життя та поведінки народних обранців. Яка театральна «страва» вийшла у результаті? Свіжа та гостра, з «перчиком» і «родзинкою»…
Пристрасті і потрясіння двох перших фестивальних днів змінилися на гучний сміх: третій фестивальний день запам’ятався комедією «Скупий» від Хмельницького драмтеатру — класика жанру від класика Мольєра по-новому зазвучала з оригінальним музичним оформленням. Проте не поспішайте кусати собі лікті, якщо пропустили щось із вищеописаного: попереду у фестивальному «меню» ще епатажна комедія від Волинського музично-драматичноготеатру ім. Т. Г. Шевченка «Жінки — це ще ті бестії», актори молодого драматичного театру з Чернівців покажуть «Одруження», драматичну легенду «У неділю рано зілля копала» представить Коломийський академічний обласний драматичний театр імені Івана Озаркевича, а завершить фестивальну програму драма «Марія Заньковецька» від Львівського театру імені Марії Заньковецької.
Наразі ж фестиваль ще триває, і ставити крапку ще зарано…