У селах часто не можуть поділити межу, сваряться через насадження, іноді сусідам дошкуляють чужі кури чи собаки, а ось в селі Буцнів Тернопільського району двоє дачників не можуть знайти порозуміння через… тінь. Точніше — через нову огорожу, від якої падатиме тінь на прилеглу ділянку. До редакції «НОВОЇ…» звернувся тернополянин Володимир Гержан, який уже тридцять років має дачу в садівницькому товаристві «Оріон», що на території села Буцнів. Чоловік проти того, щоб сусідка встановлювала високий глухий паркан, оскільки він закриватиме доступ сонця до його ділянки. Конфлікт розгорівся ще влітку, але досі нема розв’язки. Володимир Іванович намагався «достукатися» до сусідки, щоб вона припинила встановлення огорожі, але порозумітись їм не вдалося, тому планує звертатися до суду, бо впевнений у своїй правоті.

— Тридцять років усе було спокійно, аж поки сусідка не вирішила встановити глуху огорожу довкола своєї дачі. Приїжджаю туди одного дня, бачу, робітники знімають огорожу між мною і сусідкою, ставлять нові стовпці, — розповідає Володимир Іванович. — Перед тим там була сітка, тож я запитав, чи й далі будуть натягувати сітку, чи щось інше планують. «Ще точно не знаємо…» — відповіли. Коли я наступного разу навідався на дачу, був приголомшений: замість сітки почали ставити глухий паркан з бляхи. Так не годиться! Саме з боку дачі сусідки сходить сонце, в мене — північна сторона, тому, якщо зроблять закриту огорожу, вона затінятиме мою ділянку практично увесь рік, нічого не буде рости. Лист бляхи має висоту 1,30 м, а загалом паркан з підмурівком — 1,50 м, а отже, два метри моєї землі будуть в тіні, а це майже четвертина від шести соток моєї дачі. Сусідка не має права так обгороджуватись, я вже вивчив це питання, порадився з юристом. Встановлення огорожі між земельними ділянками регламентують 103-я та 108-а статті Земельного кодексу України, у яких зазначено, що власники ділянок повинні обирати такі способи їх використання, за яких сусідам завдається найменше незручностей (в тому числі затінення ділянки), а також зазначено, що установка будь-якої огорожі має бути погоджена двома сторонами.

У статті 108-ій сказано: «До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди». Але між мною та сусідкою нема не те що письмової, навіть усної згоди на встановлення огорожі. Якийсь час вона уникала зустрічі зі мною, тому я написав звернення до неї і розвісив на огорожі, але роботи й далі тривали. Лише коли я почав звертатися до керівництва товариства, робітники призупинили роботи. Іншим двом сусідам, можливо, не дошкулятиме паркан, бо він до них «боком», а мені — перед усією ділянкою завдовжки 28 метрів. Після того сусідка якось прийшла до мене нібито узгодити питання, але до моєї думки не прислухалась, категорично заявила, що продовжуватиме роботи. Про земельне законодавство навіть чути не хоче. У нашій країні вже стало нормою, що спершу щось роблять, а потім правдами й не правдами узаконюють. Я поскаржився голові нашого товариства. Він здивувався, чому я маю претензії, сказав, що дозволив сусідці встановити огорожу, бо вона має дозвіл від обласного товариства. На моє запитання, чи записана у статуті нашого товариства норма щодо висоти огорожі, відповів, що ні. «То яке ви мали право давати дозвіл, оминаючи законодавство?» — запитую. «Тоді я зателефоную й відміню…» — каже. Але що це за розмова: то даю дозвіл, то не даю? Власники ділянок самі мають вирішувати між собою питання щодо огорожі, а ні, то іти до суду. Зустрічався я й з головою обласної спілки садівницьких товариств, адже саме він нібито дав дозвіл на встановлення паркану. Просив його надати документ, на основі якого він дозволив робити огорожу, але так і не отримав від нього чітких пояснень. У статуті обласного товариства, як я з’ясував, теж не вказано норм щодо висоти огорожі між дачними ділянками. Якщо й далі не знайдемо порозуміння з сусідкою, звертатимусь до суду.

«НОВА…» попросила прокоментувати дану ситуацію голову садівницького товариства «Оріон» та голову обласної спілки садівницьких товариств.

Голова садівницького товариства

«Оріон» Роман Сполович:

— Така ситуація у нас вперше, будемо консультуватися з юристами. До мене ніхто не звертався з письмовою заявою стосовно огорожі. Знаю, що власниця дачі, яка хоче встановити паркан, отримала дозвіл від обласної спілки садівницьких товариств. Голова обласної спілки Роман Гевко запевнив, що можна ставити глухий паркан не вище 1,20 м. Я не з’ясовував, де таке прописано, бо Роман Маркович працює головою кілька десятиліть, думаю, він точно знає. Неприємно, коли сусіди не можуть погодити дріб’язкові питання…

Голова Тернопільської обласної спілки

садівницьких товариств Роман Гевко:

— У нашому статуті вказано, що огорожа заввишки 1,20-1,40 м не шкодить прилеглим ділянкам, не затінює їх, до того ж кущі повинні рости за метр від межі. Ще ми керуємось державними будівельними нормами, хоча наше законодавство потребує суттєвих змін. У ситуації, що склалася в товаристві «Оріон», безумовно, повинен бути дотриманий принцип добросусідства.