29 листопада Вища рада правосуддя нарешті відправила у відставку «прославленого» суддю Тернопільського апеляційного суду Олега Стадника. Звільненню передувала судова тяганина за скаргою тернопільського «слуги» Феміди. Заваливши іспити навесні цього року, Стадник мав попрощатися з мантією за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів про його звільнення, але він вирішив поборотися за посаду — оскаржив недопущення його до другого етапу кваліфікаційного оцінювання. Півроку справу Стадника розглядав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, а відтак ПОВНІСТЮ відмовив у задоволенні позову. Справедливість восторжествувала: тепер офіційно підтверджено непрофесійність Стадника, через яку втратили віру в справедливе правосуддя чимало людей, а його свавільні рішення зламали чимало доль.

На незаконні рішення та недоброчесну поведінку судді Стадника, як і його дружини — одіозної судді Господарського суду Тернопільської області Марії Стадник, неодноразово скаржилися наші краяни до вищих державних судових інстанцій і навіть до Європейського суду з прав людини. Про «діяльність» суддівсько-прокурорсько-адвокатської родини Стадників (один їхній син — прокурор, інший — адвокат) свого часу багато писала й «НОВА…». Наше видання надсилало публікації про горе-суддів Марію та Олега Стадників на реагування до Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, проте жодних дисциплінарних заходів до них, як не дивно, не було вжито. У відповідь — лише банальні відписки. Можна тільки здогадуватися — чому… Подейкують, що для «залагодження» тих чи інших питань до Києва частенько курсував глава суддівського сімейства, говорили й про його тісні знайомства з впливовими особами у вищих судових пенатах.

Після Революції Гідності та з початком судової реформи зажевріла надія, що Стадників та інших негідників у мантіях нарешті «підуть» із посад. Утім, якщо іспити та практичні завдання у Вищій кваліфікаційній комісії відбувалися ще більш-менш об’єктивно, то онлайн-співбесіди суддів показали, що кваліфікаційне оцінювання — не що інше, як блеф. Навіть Громадська рада доброчесності на певному етапі вийшла із цього процесу, побачивши, що комісіянти ігнорують очевидні й вагомі факти, що засвідчують про непрофесійність суддів. Залишалося все менше сподівань, що клан Стадників вдасться викоренити із закостенілої корумпованої системи, але Олег Богданович сам «постарався». Тернопільський суддя вкрай погано склав іспити: за тестування отримав 81 бал, за практичне завдання — лише 41. Максимальний бал, який можна було набрати за іспити, — 210, а саме: 90 — за тестування, 120 — за вирішення модельної справи. Оскільки бал за практичне завдання у Стадника менший від допустимого, то іспиту суддя не склав. 26 квітня на засіданні колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів було підтверджено, що суддя Олег Стадник разом із ще 18 суддями місцевих та апеляційних судів не склали іспитів і їх не допустили до співбесід. У рішенні ВККС зазначено, що ці судді не відповідають займаним посадам, тому Вищій раді правосуддя було рекомендовано їх звільнити.

Однак горе-суддя не погодився з таким рішенням і звернувся до Касаційного адміністративного суду. Спершу йому відмовили у порушенні провадження через неналежне обґрунтування, та згодом він ретельніше виписав свої претензії, і суд взяв справу до розгляду. Стадник наполягав визнати протиправним рішення ВККС про його недопущення до другого етапу кваліфікаційного оцінювання, а відповідно — про звільнення. Тернопільський суддя у позові поставив під сумнів об’єктивність і прозорість процедури кваліфікаційного оцінювання, з чим у вищій судовій інстанції категорично не погодилися. Якби суд визнав недосконалість процедури оцінювання, то виник би цілий прецедент — за Стадником понесли б до суду позовні заяви ще десятки суддів, які теж були звільнені через низькі бали.
Свого часу «НОВА…» наводила на шпальтах чимало аргументованих прикладів кривосуддя у виконанні подружжя Стадників. Так, Олег Стадник у колегії з іншими тернопільськими суддями за чужий злочин засудив на 15 років ув’язнення Івана Нечипорука із Хмельницького. Європейський суд з прав людини, а відтак і Верховний Суд України визнали рішення тернопільських суддів неправомірним. Більше того, Європейський суд зобов’язав Україну виплатити невинно засудженому рекордну суму — 48 тисяч євро! На сторінках нашого видання незаконність винесеного Олегом Стадником рішення доводив також дідусь учня Золотниківської ЗОШ Ростика Цимбали, якого побила вчителька… Ще більше судових афер наплодила Марія Стадник, яка невдовзі також проходитиме кваліфікаційне оцінювання. Громадськість Тернопільщини і всі жертви її свавілля сподіваються, що ВККС таки зверне увагу на численні скарги щодо «діяльності» цієї горе-судді і, як і її чоловіка, відправить на «заслужений» відпочинок.