Петро Порошенко оголосив таки про намір вдруге балотуватися на посаду Президента і зробив це в особливий день – річницю героїчного Бою під Крутами. І невипадково форум, на якому глава держави повідомив про своє рішення, мав назву «Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом». Порошенко обіцяє: до завершення його наступної каденції Україна наблизиться за соціальними стандартами до Європи, отримає План дій щодо членства в НАТО і подасть заявку на вступ до ЄС.

«Зродились ми великої години!» — переможний тон усьому дійству від початку задав «Марш нової армії» у виконанні Тараса Чубая, Тараса Компаніченка, Сергія Фоменка («Мандри») та Івана Леня (KozakSystem). Із залу їм підспівували Герой України, начальник Військового ліцею ім. Богуна Ігор Гордійчук та багато військовослужбовців і ветеранів АТО. У кулуарах форуму вони пояснювали, що прийшли підтримати свого Головнокомандувача. «Якого під час битви не міняють», — наголосив дипломат і письменник Юрій Щербак. «Багато людей віддали свої життя за те, щоб наша країна процвітала і розвивалась. І я закликаю всіх зробити правильний вибір, щоб ця жертва не була даремною», — наголосив майор, Герой України Олександр Порхун.

Повагою до Верховного Головнокомандувача, який відродив і продовжує розбудовувати українську армію, пояснив свою присутність на форумі і колишній очільник «Правого сектору» Дмитро Ярош.

У набитому «по вінця» залі Міжнародного виставкового центру було ще багато відомих людей: глава Православної церкви України Епіфаній, письменники Дмитро Павличко, Іван Малкович та Юрій Винничук, режисер Ахтем Сеїтаблаєв, актриса Ірма Вітовська, начальник Генштабу Віктор Муженко…

Було очевидно: абсолютна більшість присутніх прийшла сюди щиро, а не «за рознарядкою». І виступи були такими самими – щирими, часом навіть дещо наївними. Зате – не «під диктовку», а від душі.

Першим слово взяв сам Президент. Він не лише окреслив плани на майбутнє, а й відзвітував про зроблене за минулі п’ять років — на що досі не спромігся жоден із кандидатів, які тільки щедро сиплять обіцянками. Більше того, Порошенко визнав: були помилки, які треба виправляти, і проблем залишається чимало.

Головним ворогом («можливо, не меншим, ніж Росія») глава держави назвав бідність, з якою пообіцяв боротися. Запевнив: свідомий того, як важко доводиться працівникам бюджетної сфери і пенсіонерам, по яких найбільше вдарила спричинена війною криза. Проте макроекономічні показники переконливо свідчать, що найгірше — позаду. Економіка стабільно зростає вже 12 кварталів поспіль, а це відкриває можливості й для зростання реального добробуту.

«Відповідальна економічна стратегія диктує нам необхідність чітко визначити пріоритети і зробити акцент на тих секторах економіки, де ми можемо вийти на лідерські позиції. Вони стануть точками прориву, які підштовхнуть нас уперед. До таких секторів я відношу агропромисловий комплекс, ІТ, машинобудування, інфраструктуру та логістику, туризм», — зазначив Президент. За його словами, ці п’ять стратегічних пріоритетів «стануть точками прориву, які підштовхнуть нас уперед і принесуть кошти для того, щоб забезпечити відчутне підвищення рівня життя людей».

«Під них можна залучити мільярди доларів інвестицій. Їх реалізація створить десятки тисяч малих підприємств і сотні тисяч робочих місць з достойною оплатою, що знизить рівень робочої еміграції українців. Ця формула дасть перспективу місту й селу, кожній громаді. Вона наповнить державний та місцеві бюджети, дасть можливість підвищувати зарплати бюджетникам, пенсії, соціальні виплати», — наголосив глава держави.

За п’ять років президентства Порошенка Україна дала відсіч значно сильнішому агресору, отримала безвізовий режим та всеохоплюючу зону вільної торгівлі з ЄС і помісну Українську церкву. План на наступну п’ятирічку – не менш амбітний.

«У 2023-24 роках ми подамо заявку на вступ до Євросоюзу. І не маю жодного сумніву, що ми отримаємо й почнемо виконувати План дій щодо членства в НАТО», — запевнив Порошенко. Втім, зрозуміло, що цей шлях не буде легким. І не лише через зовнішні перешкоди.

Щирих моментів на форумі було багато. Розчулила зал перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко, яка зачитала фрагмент листа від ув’язненого в Російській Федерації Олега Сенцова: «Судячи з того, що російський телевізор передає про Порошенка і Клімкіна (голову МЗС — ред.), вони все роблять правильно». Наголосивши на важливості звільнення наших політв’язнів з російських тюрем, Геращенко закликала виборців «31 березня підтримати того, хто зможе сказати Путіну «ні!», а не «хі-хі».

«Є така північна лисичка, з білим пухнастим хвостиком. Вона може з’явитися на наших теренах. Так от, щоб вона не з’явилась… я сьогодні тут», — «у тему» пояснив свою підтримку поет і художник Лесь Подерв’янський.

Несподіваною для багатьох стала присутність мера Дніпра Бориса Філатова, який свого часу був затятим критиком Порошенка. Він пояснив, що стати на бік Президента його спонукала, зокрема, «одна з найуспішніших реформ – децентралізація». «Раніше нікому на думку не спало поділитися владою і повноваженнями з людьми, з територіальними громадами. Поділився тільки один – Порошенко», – наголосив Філатов.

Депутат Європарламенту від Польщі Павел Коваль наголосив, що жоден український лідер не користувався такою високою довірою і повагою в Європи, як Порошенко.

Незалежно від інших мотивів, які спонукали їх підтримати Порошенка, всі присутні погоджувалися: він – єдиний, хто може на рівних протистояти Володимиру Путіну. Власне, й сам президент Росії не приховує, що згоден бачити в кріслі Президента України «будького, аби не Порошенка». А отже, зробить усе, щоб завадити йому залишитися на посаді.

До слова, днями це підтвердила… американська розвідка. «В надії прибрати Порошенка і привести до влади менш антиросійський парламент, Росія прагне скористатися з проблем в Україні», – наголошується у звіті Національної розвідки США про світові загрози 2019 року.

Тож насправді 31 березня виборці обиратимуть не між Порошенком і Тимошенко, Зеленським чи іншими кандидатами. Вибір буде набагато простішим: або Порошенко, або Путін.