Бо ж він у цій стихії,  мов риба у воді, недарма із прожитих 60-ти на сцені — рівно півстоліття! Кожен створений ним персонаж — майже ваш сусід, кожне сказане ним слово — майже афоризм. Під час понад чотиригодинного ювілейного бенефісу  Гриця Драпака у ПК «Березіль» у четвер, 4 квітня, напхом-напханий зал і сміявся-реготав, і пісень співав, і навіть крадькома сльозу зі щоки втирав…  Бо було чого і з чого: для ювіляра і разом з ним виступали Герой України Анатолій Паламаренко, народні артисти України Іван Попович, Степан Гіга, тішив танцями та піснями шоу-театр циганського мистецтва «Товес-Бахтале», тішили публіку своїми жартами учасники «Ліги Сміху» «VIP Тернопіль» та «Загорецька Людмила Степанівна».

— Зі сміхом легше на світі жити, легше долати проблеми і негаразди. І взагалі, життя треба сприймати з гумором, — ділиться Григорій Миронович. —  Найбільше за все я хотів потішити людей, які прийдуть на концерт. Бо це я не собі свято робив, а  навпаки,  перетворив свій день народження на свято для людей.  Але як мені приємно було, що стільки друзів до мене прийшло-приїхало, стільки гарних слів мені всі наговорили, що й сам не витримав, розчулився… Найприємніше привітання — коли до мене на сцену вийшов мій маленький онучок, найзворушливіше — що приїхали хлопці, перед якими я виступав — прямо з передової, з Попасної… А як мене вразило те, що на свято, зробивши мені приємний сюрприз, завітав наш добрий друг Сергій Кролевець — керівник компанії «Ерідон», з якою ми багато років тісно співпрацюємо… Щиро втішило мене і вітання нашого міського голови Сергія Надала, його ініціатива щодо присвоєння мені звання почесного громадянина Тернополя. Я звичайна людина, я просто артист, який робить, що в моїх силах, але така висока відзнака  дуже надихає! Надзвичайно важливою для мене є і увага нашого духовенства — я щиро вдячний святим отцям за їх підтримку! Узагалі, хочу подякувати і глядачам, які прийшли, і друзям-артистам, адже того знакового для мене вечора на сцені були всі ті, хто ідуть зі мною по житті, і працівникам та директору ПК «Березіль», і усім-усім, кого перелічити не те, що статті, а цілої газети не вистачить… Ювілей відгримів, далі буде… робота! А ви як думали? Я сповнений сил і енергії, це мені у паспорті, мабуть, хтось із цифрою пожартував! (Сміється, — авт.).

Фото Михайла Урбанського