3 жовтня їй мало виповнитися 80. Незважаючи на поважний вік, була сповнена життєвої енергії, не хворіла, готувалася зібрати всю родину і всіх близьких серцю людей на ювілеї, але не судилося…

Народилася Стефанія Антонівна у 1939 році в с. Чортория Тернопільського району. Розпочала свій трудовий шлях дояркою, згодом закінчила у Тернополі школу бухгалтерів і зооветеринарний факультет Кременецького сільськогосподарського технікуму. Працювала завідуючою ферми, зоотехніком у рідному селі, а паралельно здобула заочно вищу освіту, закінчивши Львівський зооветеринарний інститут. У 1974-77 роках працювала заступником голови правління колективного господарства у с. Велика Лука Тернопільського району.
По-справжньому і на повну потужність талант керівника, організатора і фахівця сільського господарства, а по-сучасному — сильного господарника показала, коли очолила агропідприємство «Поділля» у с. Велика Березовиця. Під її керівництвом господарство стало одним з кращих в районі і області, у кожному із сіл, що входили до його складу, було побудовано багато виробничих та соціально-інфраструктурних об’єктів, слава про «Поділля» і його незмінного керівника (1977-1998 рр.) гриміла на всю Україну…
За свою невтомну багаторічну діяльність  С. А. Тислицька була удостоєна багатьох високих державних відзнак. Та найбільшою нагородою для неї була вдячність людей, для яких вона так багато зробила, а найбільшою цінністю — сім’я, дочка Леся і син Василь, внуки, а тепер вже і правнуки, яким через постійну зайнятість від ранку до смерканку не завжди могла приділити належну увагу.
Сьогодні вони, як і всі, хто знав і поважав Стефанію Антонівну, хто працював з нею, — у великій скорботі. Гірка і болюча втрата. Серця переповнюють почуття. Вічна пам’ять.

***
«НОВА Тернопільська газета» глибоко сумує з приводу передчасної смерті Стефанії Антонівни Тислицької і висловлює співчуття її рідним та близьким.