Анатолій Зінкевич народився 26 вересня 1953 року в с. Лосятин Кременецького району. Навчався у Кременецькому сільськогосподарському технікумі, Київському інституті народного господарства. Закінчив Ленінградську духовну семінарію і Московську духовну академію. 16 років провів у Почаївській лаврі, потім був настоятелем парафій на Лановеччині і в Тернополі. Без коханого чоловіка залишилася матінка Наталія, без люблячого тата і дідуся п’ятеро синів, донька, п’ятеро онуків.

Відійшов у вічність не лише пастор і духовний наставник, Тернопілля втратило одного з борців за духовну та політичну незалежність України. Отець Анатолій заснував та розбудував Свято-Троїцький духовний центр імені Данила Галицького в Тернополі. Він був у перших лавах духовенства під час всіх національних здвигів як у 1991 році, так і під час Помаранчевої та Революції Гідності, був символом відродження справжнього Українського православ’я, безкомпромісним борцем за незалежну від Москви Православну українську церкву.

Протоієрей надзвичайно радів наданню Україні Томосу та проголошенню ПЦУ, мав стати одним з лідерів нової соборної автокефальної Православної церкви України. На жаль, отець Анатолій не зміг разом із вірянами та священниками служити вже в незалежній Українській церкві — Бог покликав його до життя вічного.