Більше того, саме завдяки цьому міста здійснюють справжній економічний прорив. Найбільш відомий приклад грузинського Батумі, яке лише за два роки перетворилося з бідного провінційного міста в потужний туристичний центр Східної Європи. Тернопіль вивчив практику инших країн і сьогодні став вітчизняним прикладом залучення інвестицій.

Як працює інвестиційний проєкт?

Інвестиційні угоди є важливим механізмом залучення коштів у розвиток міста. Саме для цього їх укладають. Сам механізм прозорий. Спочатку вивчаються потреби громади, наприклад, щодо відкриття нового ринку, торгового комплексу чи будівництва транспортно-логістичного центру. Тоді проєкт проходить багатофакторну експертизу, що включає громадські обговорення, екологічну, архітектурну доцільність. На цьому етапі ряд проєктів відхиляють. В експертизі найперше враховують соціальну складову. Після цього проєкт оприлюднюють на сайті міської ради і шукають інвестора, з яким укладають угоду, де все детально прописано. Якщо з якихось причин інвестор порушує умови угоди, то громада завжди має можливість її розірвати.

Кошти, залучені за допомогою інвестиційних угод, – це не лише нове житло, магазини, паркові комплекси. Це і нові школи, дитячі садки, громадські і відпочивальні комплекси, тисячі нових робочих місць для мешканців міста. Адже усі будівлі потребують обслуговування. Крамниці і майстерні потребують нових працівників. Люди отримують житло, роботу, гідні доходи. Міська громада отримує збільшення податкових надходжень від пожвавлення економічного життя. У кінцевому підсумку виграють усі.

Які переваги інвестиційних угод?

1. Всі інвестиційні проєкти сплачують пайову частку на розвиток інфраструктури міста — це у межах трьох-шести відсотків від вартості проєкту. Тому кожна інвестугода – це надходження у міській бюджет.
2. Земля – не продається, вона лишається у власності громади. З моменту укладення інвестиційних угод земельні ділянки, на яких проводилось будівництво чи инші роботи, продовжують належати на праві власності Тернопільській міській раді, а правокористувачами є комунальні підприємства. Жодних дій щодо зміни власника чи землекористувача сторонами з моменту укладення інвестиційних угод не вчиняється.
3. Користувач регулярно платить оренду. Земля під об’єктом не продається, а здається в оренду. За статистикою, за два-три роки сума орендної плати перевищує суму, яку можна було б отримати від звичайного продажу об’єкта. Минуть роки та десятиліття, але завдяки інвестиційним проєктам земля і надалі лишатиметься власністю громади Тернополя і буде приносити регулярні доходи від оренди. Інвестугоди – це механізм збереження землі міста у власності громади. Це найважливіша перевага. Інвестугоди унеможливлюють механізм незаконної торгівлі міською землею.
4. Інвестор не може робити на орендованій землі, що йому заманеться. Якщо інвестор порушить умови інвестугоди, то міська влада розірве цю угоду. Наприклад, інвестор відмовляється створити паркову зону або зробити дорогу. Міська рада має право розірвати угоду в односторонньому порядку. Раніше, коли земля продавалася, – власники були неконтрольовані. Були випадки, коли обіцяли одне, а робили инше.

Інвестиційний приклад Батумі

Інвестугоди — це дуже поширена практика співпраці бізнесу, самоврядування і громади. Особливого поширення вона набула у Грузії, коли на початку 2000-их до влади прийшла команда Міхеїла Саакашвілі. Країна була вщент зруйнована корупцією, постійним станом війни. Але вже за якихось два-три роки Батумі, місто-побратим Тернополя, перетворилось у фешенебельний курорт. Тепер тут представлені готельні мережі світового класу: «Кемпінський», «Редіссон», «Хілтон». Будуються готелі-апартаменти. У місцевому муніципалітеті кажуть, що добре розуміють: розвиток міста і будівництво сучасних комплексів створює тисячі робочих місць. Адже, згідно з інвестиційними угодами, що їх укладає мерія Батумі, увесь персонал, починаючи від двірника і закінчуючи менеджерами та екскурсоводами, набирають з місцевих мешканців. До речі, саме в Батумі нещодавно оздоровлювалися українські воїни, які повернулися з війни.

Грузія пішла навіть далі. Там через механізм інвестиційних угод збудували сучасні лікарні, школи, будинки культури та інші об’єкти. Приватний інвестор погоджувався вкладати свої кошти навіть у ці, здавалося б, неприбуткові об’єкти, бо потім він заробляє на їх обслуговуванні.

Тернопільський досвід

Саме завдяки інвестугодам у Тернополі з’явилися нові торговельні центри, криті сучасні ринки, спортивні об’єкти, офісні центри і… навіть церкви. Для прикладу, Студентський Храм Пресвятої Покрови Богородиці, один з трьох дерев’яних храмів Тернополя, збудований у рамках інвестиційної угоди.

Ще один приклад реалізації інвестиційного проєкту — відкриття тенісних кортів у гідропарку «Топільче». У комплекі «Central Park» діють чотири тенісні корти просто неба. Один з цих кортів є безкоштовним для усіх, хто бажає спробувати власні сили в даному виді спорту. «Central Park» – це не лише спортивний, а й масштабний інфраструктурний та екологічний проєкт. У межах тенісних кортів на території парку застелили 2425 кв. м газону, висадили верби, кипариси, берези і катальпи — загалом понад 80 дерев.

Інвестиційні угоди – це унікальний механізм для розвитку міста, залучення інвестиції та створення нових робочих місць, і при цьому, що важливо, земля залишається у власності територіальної громади. Керуючись такою стратегією, Тернопіль не лише повторює успіх грузинського Батумі, а й дає приклад для инших українських міст.

Борис Мельник