Уже майже пів року багатодітна сім’я Кедів із села Застінка Тернопільського району без мами і тата. Подружжя Марія та Костянтин загинуло 26 серпня у результаті аварії у селі Великі Гаї. Сиротами залишилися четверо дітей — 5-річна Ілонка, 15-річна Валентина, 20-річний Леонід і 25-річний Олександр. Троє дітей нині живуть з бабусею і дідусем. Найстарший Олександр має вже власну сім’ю. Неповнолітніх Ілонку і Валю бабуся Орися взяла під опіку, інакше могли забрати до будинку дитини. Онуки дуже люблять бабусю, тепер вона для них — найрідніша. Ілонка відвідує дитячий садок у сусідньому селі Товстолуг, а Валя навчається у коледжі в Тернополі. Пані Орися, попри біль втрати, збирає останні сили і їздить до суду. Справу про смертельну ДТП слухає Тернопільський міськрайонний суд.
Нещодавно журналісти «НОВОЇ…» побували у Кедів — завезли гостинці від благодійника — читача нашої газети, якого вразила сумна історія родини.

— Люди не забувають про нас, хто чим може, підтримує, — витирає сльози пані Орися. — А я досі не можу повірити, що Марійки і Костянтина вже нема… Ходжу світом, як сама не своя. На свята зібралися діти за столом, а батьків нема… Болить… Уже було кілька засідань по справі. Ходжу, щоб підтримати дітей, щоб добитися справедливості. Водій сидить у СІЗО, жодного разу в суді не заговорив до мене. Він із Тернополя. Того вечора донька і зять поверталися мотоциклом додому у Великі Гаї, там вони мали хату, завершували ремонти, планували скоро перебратися… Водій збив їх…
Згорьована бабуся відчиняє ключем двері до кімнати подружжя в її будинку. Після похорону там ніхто не живе. Показує речі Марії і Костянтина, плаче.

— Важко сюди заходити. Ось їхній одяг у шафі, все на місцях від того страшного дня — нічого не рухаю, — каже пані Орися. — Фотографії всі я заховала, щоб не плакати. Не можу змиритися, що нема моїх дітей. Перед різдвяними святами ми їздили до батьків Костянтина у Броди, бо вони нездужають, завезли їм картоплі, моркви. Ілонці мало не щоночі сниться, що мама приходить і бавиться з нею зайчиками. До дев’яти днів ми не говорили їй правди, а потім попросили психолога делікатно сказати, що батьки загинули. Приходить мама у снах і до Валі.З іншої кімнати вибігає в коридор усміхнена Ілонка. Бабуся одягає її, ідуть погуляти на вулицю. Перед дівчинкою нічого не згадуємо про аварію і про батьків, але вона сама починає розповідати.
— У мене є дідо і бабця, а мами і тата нема, — каже журналістам.
— А де твої мама і тато? — запитує її бабуся.
— Бабусю, ти скажи… — просить Ілонка.
— Загинули, потрапили під автомобіль, — каже пані Орися. — Велике горе втратити батьків…
— Бабусю, не плач, я тебе люблю. Так мало бути… — обіймає її за шию онучка, вочевидь, повторюючи слова когось із дорослих.
Але так не має бути! Водії повинні бути відповідальними на дорозі — не перевищувати швидкості, не сідати за кермо в стані алкогольного сп’яніння. Слідство встановило, що причетний до загибелі подружжя Кедів водій іномарки їхав із перевищенням швидкості і не встиг загальмувати тоді, коли мотоцикліст, увімкнувши лівий поворот, з’їжджав з дороги.