Випробування велике, та перемогти спільну біду можемо лише спільно. Як діють і поводяться у цей екстремальний час у країнах Європи? Найкраще розкажуть про це ті, хто там зараз перебуває, – наші земляки, тернополяни, яких пандемія коронавірусу застала далеко від Батьківщини. Прислухаймося до їхніх порад!

Степан Стойко, 7 років живе і працює в Лондоні:

— Англія переживає великий шок через коронавірус, але жорстких карантинних заходів ще не оголошено. Станом на понеділок,
16 березня, — 1392 хворих, померлих — 35. Уряд закликав літніх людей залишатися удома і сподівається на те, що решта населення сформує «колективний імунітет» від хвороби. Громадянам рекомендують не відвідувати паби, клуби, театри та інші громадські місця, а в разі контакту з людиною із симптомами зараження самоізолюватися на 14 днів. Але поки що карантин не запроваджують, не закрили кордони, не ввели жорсткі транспортні обмеження, нема вказівки залишатися всім вдома. Велика Британія реагує на коронавірус більш лояльно, ніж інші країни Європи. Хоча на коронавірус захворіла навіть тутешня заступниця міністра охорони здоров’я Надін Дорріс, занедужали футболісти. Раніше тут, коли випадав сніг, то вже ледь не запроваджували надзвичайний стан, а коронавірус із його сумними наслідками хоч змусив бути обачними, але паніки нема. Доросле населення поки що ходить на роботу, більшість — у масках, тримають дистанцію одні між одними. Школи не закрили, лише в окремих районах. Якщо у когось є підозрілі симптоми — перевіряють на коронавірус. З продуктами тут дещо дефіцит. Найбільше в маркетах розкупили картоплю, макарони, м’ясо, мило, туалетний папір, навіть мінеральну воду важко знайти. Уряд просить людей не піддаватися ажіотажу. Попри заспокоєння уряду, англійці не приховують хвилювання, адже кількість захворювань з кожним днем зростає, тому при найменшій підозрі звертаються до лікарів. Вочевидь, невдовзі все ж оголосять карантин.
Серед українців у Великій Британії наразі нема хворих, у двох були підозри, але не підтвердилися. Я працюю в будівельній фірмі, нам поки що не заборонили виходити на роботу. На нашій фірмі працівники не вітаються за руку, кожних пів години миємо руки антибактеріальним милом. Роботодавці радять тримати заощадження, щоб мати за що прожити на випадок карантину. У неділю в церкві було трохи людей, священник причащав кожного з окремої ложечки. Після причастя ложечки дезінфікують. Наразі я ще продовжую ходити до спортзалу — займаюся гирьовим спортом. Не рекомендують відвідувати спортзал особам, яким поза 50 років. Мені дозволяють тренуватися, бо готуюся до змагань. Через два тижні я мав їхати на змагання до Оксфорда, але скоріш за все їх відмінять. Чув, що в центрі, де утримують емігрантів, у яких проблеми з документами чи щось інше, захворіли кілька осіб. Там є й українці, тому є загроза зараження. Чимало наших земляків планували їхати на Великдень додому, вже навіть придбали квитки на літак, а зараз у невідомості. Я також купив квиток, можливо, доведеться повернути. Англія ще не оговталася від кризи через вихід із Євросоюзу, а тепер ще й зіткнулася з коронавірусом. Українці тут теж занепокоєні, невпевнені в завтрашньому дні, але мусимо пройти це і зберегти людяність.