Випробування велике, та перемогти спільну біду можемо лише спільно. Як діють і поводяться у цей екстремальний час у країнах Європи? Найкраще розкажуть про це ті, хто там зараз перебуває, – наші земляки, тернополяни, яких пандемія коронавірусу застала далеко від Батьківщини. Прислухаймося до їхніх порад!

Уродженка Тернополя Галина Бурт (Коцюба) уже 17 років живе в Німеччині, де викладає гру на різноманітних музичних інструментах і займається музикотерапією.

— На сьогодні у нашому маленькому містечку на південь від Штутгарта 29 підтверджених випадків (кількість населення у нашому містечку 44 тисячі), — розповідає пані Галина. — Карантин ввели ще минулого тижня, але лише для осіб з підтвердженим діагнозом і для тих, хто повернувся з території ризику (які саме країни та міста належать до території ризику — про це постійно повідомляє Роберт-Кох-Інститут), а також для тих, хто мав особистий контакт з особами з підтвердженим діагнозом.
Для усіх інших громадян діє вимога скасувати соціальні контакти до мінімуму необхідності, усі міські заклади та заклади культури, спорту, освіти і т.д., в тому числі школи, садочки, закриваються до 19-го квітня 2020 р.
Настрої, як і поведінка населення, дуже двоякі — від панічного “скуповування” засобів гігієни та певних харчових продуктів з одного боку до цілковитого скептицизму щодо існування вірусу взагалі та загрози з іншого боку. Ці два протилежні настрої присутні на даний момент як у реальному, так і у віртуальному побуті та спілкуванні.
На щастя, найширший прошарок населення десь “посередині” цих екстримів… Також усі заклади торгівлі працюють у звичайному режимі і постачають щодня заново усі “розхапані” товари. Більшість населення розуміє, що не сам вірус, а його швидке поширення та ураження людей з груп ризику — це те, що є небезпечним, і, відповідно, дотримується відстані та гігієнічних норм.
На даний момент уже майже неможливо купити маски та антисептики, однак роз’яснення всюди на високому рівні — ретельне миття рук та зберігання відстані між особами є на даний момент найефективнішими засобами запобігання.
Усі хворі отримують належну допомогу. Хворі з підтвердженим діагнозом без симптомів або з легкими симптомами повинні залишатись удома.
Відповідальні особи у місті — міський голова, директори, начальники установ і т.д. працюють у рамках кризового стану, щоб швидко реагувати на розвиток подій.
Паніки уникнути, мабуть, найкраще, знайомлячись з достовірною інформацією та серйозними джерелами, не розповсюджуючи усіляких неперевірених постів. Краще дещо зачекати, чи певна інформація підтвердиться, аніж збільшувати паніку та страх.
Ми як сім’я дотримуємося звичайних засобів гігієни. Часте миття рук милом з теплою водою набагато ефективніше, аніж засоби дезінфекції, які вражають зовнішній шар шкіри і роблять її ще чутливішою до вірусу та бактерій.
На даний час уникаємо усіх групових заходів, оскільки вони й так заборонені. Свіже повітря не сприяє поширенню вірусу, отже, проводимо наш “карантин” хто у саду, хто на балконі… Ходимо до лісу та на інші прогулянки, де забезпечена необхідна відстань між особами. А також дбаємо про імунну систему — повітря, сонце (коли не шкідливе), лимон, цибуля, добре вимиті фрукти та овочі…