1 травня у районній лікарні помер 71-річний Семен Мучка з села Криниця. Рідні покійного зіткнулися з проблемою перевезення тіла на цвинтар. На Монастирищині це був четвертий летальний випадок.
«З сумом повідомляємо, що у районному шпиталі, перебуваючи у важкому стані з діагнозом covid-19 (супутня патологія — ішемічна хвороба серця) помер п. Семен Мучка з с. Криниця. Висловлюємо співчуття синам і родині», — написав у Фейсбуці заступник голови Монастириської РДА Павло Дронь.
Дирекція Монастириської районної лікарні не змогла надати транспорт для перевезення померлого, оскільки автомобіль вийшов із ладу, а керівництво місцевої громади запропонувало вантажівку. У відчаї рідні пенсіонера з Криниці звернулися за допомогою до мешканця райцентру, котрий нещодавно поховав тестя, який теж хворів на коронавірус.
— Боляче розповідати все це, адже ми втратили рідну людину. У важку хвилину нам допомогли волонтери і люди, яких також зачепило горе, — каже невістка покійного Надія Будна. — Зголосився доправити своїм бусом на цвинтар труну з покійним мешканець райцентру, тесть якого помер від коронавірусу. Ми йому дуже вдячні! Багато нам допоміг й активіст Олександр Сидоришин, адже потрібно було перекласти тіло, домовитись із дезінфектором, щоб обробив труну. Медсестри, які були на чергуванні, дуже по-людяному поставились до нас, співчували, допомогли в усьому. Батько помер під вечір, тож тіло ніч було у морзі. Вранці ми звернулися до директора Монастириської районної лікарні Стефанії Підгірної з проханням надати транспорт для перевезення, але вона сказала, що автівка кілька днів поламана, порадила звернутися до місцевої влади. Голова Монастириської ОТГ Андрій Старух відгукнувся на наше звернення, але запропонував вантажівку. Наші рідні не погодились, бо мало того, що ми ховали без священника, то вже геть було б наругою везти тіло вантажівкою. Районне керівництво нічим не змогло нам допомогти. Зверталися ми й до приватної ритуальної служби, але вони не мають захисних костюмів, спеціального транспорту. Організувати поховання батька нам допоміг староста села Криниця Роман Лащик. Рятувальники надали засоби захисту і продезінфікували автівку, яка везла тіло.
На похороні пенсіонера був лише один його син з райцентру, інший, який мешкає у Криниці, не міг прийти на цвинтар, бо перебуває на самоізоляції.

— Ми з чоловіком живемо у Монастириськах, не контактували з батьком, тому могли іти на похорон, а брат чоловіка — ні, — продовжує Надія. — Голова громади прийшов нас підтримати, він теж раніше перехворів на коронавірус. Розуміємо, що всі нам співчували у районі, але дивує, що досі рідні покійних змушені самі вирішувати, чим доправити тіло на цвинтар. Це не перший летальний випадок у районі, оперативний штаб мав би вже налагодити цю процедуру. Адже поховання померлих від коронавірусу вимагає дотримання певних правил. До слова, нині поширюють інформацію, що у нашого батька були супутні захворювання, які призвели до смерті, проте ми про це нічого не знали. У свої 71 він мав краще здоров’я, як дехто в 40. Був дуже енергійним, життєрадісним і працьовитим. Занедужав на Вербну неділю, через два дні звернулися до сімейного лікаря. Пройшов флюорографію — виявили гострий бронхіт. Тест на коронавірус йому тоді не зробили, хоча він у групі ризику через вік. Лікувався вдома. Температура не збивалася, тож його направили у приймальне відділення. Лікарка уважно оглянула, зробила тест. Через два дні прийшов позитивний результат. Різко почала падати сатурація, перевели до реанімації. На той час у районній лікарні не було вільного апарату ШВЛ, тому батькові не змогли вчасно надати необхідну допомогу. До одного апарату ШВЛ був підключений хворий, а інший, як нам повідомили, був несправний. Чому за стільки тижнів епідемії не відремонтували? Аж коли ми звернулися до активістки Світлана Безділь, а вона — до обласного керівництва, тоді в районній лікарні заметушились. Цікаво, де інші апарати ШВЛ, про які звітувало керівництво лікарні. Врешті десь таки знайшли ще один апарат (за чутками — позичили в іншому райцентрі) і підключили нашого батька. Проте час було втрачено… До Тернополя не дозволили транспортувати. Батько згас за тиждень… «Так хочу ще побути з вами…» — досі чую його слова. На місці нашого батька міг бути будь-хто. А що робили би в районній лікарні, якби поступило водночас кілька людей у важкому стані? На жаль, проблема із апаратами ШВЛ досі не вирішена.
«НОВА…» запитала голову Монастириської ОТГ Андрія Старуха, хто мав би здійснювати перевезенням тіл померлих від коронавірусу з лікарні на цвинтар.
— Протоколу щодо надання транспорту для перевезення померлих не існує ні на рівні області, ні на рівні України, — зазначив Андрій Олегович. — Це питання жодними документами не врегульовано. Як правило, все перекидають на місцеве самоврядування. На жаль, у міській раді немає спецтранспорту для перевезення під час епідемії. Є звичайна вантажівка, але рідні покійного відмовилися. Все, що в наших силах, намагаємось робити.