Чи є на Тернопільщині тезки президента Володимира Зеленського? Журналісти нашого видання знайшли кількох Зеленських в області, але серед них нема Володимира. Проте на Шумщині живе дуже співзвучний з гарантом тезка. Володимир Зеленський — так зареєструвався у Фейсбуці мешканець села Обич. «Записав себе Зеленським замість Зелінського, бо не було на телефоні української клавіатури, зокрема, букви «і», — усміхається чоловік. Володимир Зелінський зізнається, що нинішній президент не є його кумиром, але політикою наш земляк цікавиться і вболіває за Україну.
— Зеленський у моєму випадку — це радше граматична помилка, — жартома розповідає пан Володимир. — Односельчани не дуже читають Фейсбук, тому можу бути Зеленським. Насправді всі звикли, що я Зелінський. Але після перемоги Володимира Зеленського все-таки мене іноді підколюють. Спокійно ставлюся до цього. За Зеленського не голосував, за Порошенка — теж (усміхається, — авт.), бо під час виборів був на роботі за кордоном.
Упродовж 20 років пан Володимир їздить на заробітки в сусідні країни. До того працював у районній міжколгоспній будівельній бригаді. Кілька років їздив до Росії, але як тільки відбувся Майдан, почалася російсько-українська війна на Донбасі, змінив напрямок на Європу.
— За ці роки я вже проторував шлях до Польщі, — каже співрозмовник. — Шкода, що українці не можуть гідно заробляти на своїй землі, що в нашій країні дуже повільно відбуваються зміни. Простий народ, на жаль, нікому в високих кріслах не потрібен. Політикою я цікавлюся, переглядаю новини. Болить душа. Розчарований у нашому президентові Володимирові Зеленському, у Верховній Раді. Видається, що всі політики брешуть, що ніде нема правди. Від Революції Гідності майже нема позитивних зрушень у нашій країні. Корупцію не подолано, бандити не сидять у тюрмах, нема робочих місць. Усе, що народ вимагав на Майдані, залишилося гаслами… Днями мені виповниться 50 років, трудового стажу не маю, бо майже пів життя — на заробітках, тому пенсії не бачити, як своїх вух. Вболіваю за Україну, але Україна не вболіває за мене. Біда українців, що ми щиро віримо, сподіваємось, а потім розчаровуємося, знову віримо… Коли Зеленський ішов у політику, в багатьох була надія, що він зрушить з місця корумповану машину, але цього не сталося — або не хоче, або має великі перепони. Порошенка я теж не особливо сприймаю. Якщо вірити плівкам Деркача, то за що взагалі поважати Петра Олексійовича? Радше треба ненавидіти. Хоча правди не знаємо. Наразі не доведено, що плівки достовірні, як і не спростовано їх. Кинули кістку народові — гризіть! Нині такий час, що не знаєш, яким джерелам вірити, яким — ні. Людьми маніпулюють. Від наших сподівань мало що змінюється. Політики-мільйонери не розуміють простий народ. У них своє життя, в нас — інше. В європейських країнах живуть заможніше, бо там урядовці не крадуть, нема такої масштабної корупції, як у нас. Хоча у польських селах люди теж не розкошують, вищий рівень життя у великих містах — Варшаві, Кракові, Познані, але там є можливість заробити. Загалом добра у заробітках нема, бо робота має бути у рідній країні, щоб увечері прийти додому, до рідних. А так у житті заробітчан все перевернуто. До речі, у мене польсько-українське коріння, прізвище Зелінський є і в польській мові — Zielinski. У нашому селі живуть ще кілька Зелінських, є ще один Володимир Зелінський. До Зеленського-президента точно не маємо стосунку (сміється, — авт.).
5 липня Володимиру Зелінському виповниться 50 років! Щиро вітаємо! Нехай з Вами завжди будуть співзвучні щастя, благополуччя і здоров’я!