Натомість міська влада Тернополя запровадила європейську модель функціонування навчально-виховних закладів під час епідемії COVID-19.
Що зробили зі школами в Африці?
Деякі відсталі країни Африки вдалися до досить радикальних кроків боротьби з коронавірусом. Зокрема, вони закрили всі школи до січня 2021 року. Це рішення вже призвело до повного колапсу і без того дуже слабкої системи освіти. Для прикладу, як інформує всесвітнє інформ-
агентство ВВС, у Кенії школи поступово переобладнують під… курники. І це не прикол із Кварталу-95. Справа в тому, що у багатьох країнах Африки розведення курей — досить прибутковий бізнес. Відтак там, де ще недавно лунав учнівський гамір, тепер чути лише кудкудакання, а на класній дошці замість математичних рівнянь — графік вакцинації курей.
Та що важливо — такі радикальні заходи не зупинили поширення епідемії. У Кенії нині фіксують найбільші у світі темпи захворювання на COVID-19.
Що зробили зі школами в Європі?
У Європі або вже стартував, або незабаром (переважно з 1 жовтня) стартує новий навчальний рік. Школи функціонують із дотриманням всіх протиепідемічних вимог. Діти більше часу проводять на вулиці. Вчителів і учнів регулярно тестують. Є обмеження щодо кількості дітей у класах. Якщо виявляють хворих, клас або школа переходять на онлайн-навчання. Але школи діють, вчителі повноцінно працюють.
Що зробили зі школами у Тернополі?
Незважаючи на тиск з боку центральної та обласної влади, школи й дитячі садочки у Тернополі відновили роботу із забезпеченням усіх протиепідемічних вимог. Батькам надали право вибору: або їхня дитина йде до школи, або навчається дистанційно. Більшість батьків, а це 80-90%, підтвердили, що хочуть, аби діти відвідували школу чи садочок, а самі вони ходили на роботу і заробляли гроші.
Усі навчально-виховні заклади Тернополя за рахунок міського бюджету забезпечені термометрами, дезінфекторами, паперовими рушниками тощо. В усіх закладах максимально дотримуються заходів протиепідемічної безпеки. Більша половина уроків та занять відбувається на свіжому повітрі.
То який нам шлях більше підходить: європейський — що його запроваджує Тернопільська мерія, чи африканський — куди штовхають центральна влада і Тернопільська ОДА?