Кожен виборець отримає, як мінімум, чотири виборчі бюлетені — до обласної і районної (мова про укрупнені райони, яких в області залишили три) рад та до територіальної громади, а також на вибори її голови. Спробуємо тезово пояснити, у чому особливості нинішньої системи, і як не скрутити мозок, намагаючись у них розібратися.

Вибори мерів — за звичною схемою

У системі виборів голів громад нічого не змінилося. “Два тури” на вибори мерів — у містах з 75 тис. виборців і більше (у нашій області з таких лише Тернопіль ). Кандидати, висунуті в “одномандатному окрузі”, що покриває всю територію міської громади, можуть бути як представниками партій, так і безпартійними.

Щоб стати міським головою у першому турі, кандидат повинен отримати не просту, а абсолютну більшість голосів – його мають підтримати більше 50% виборців. Інакше двоє лідерів перегонів вийдуть до другого туру.

В інших містах і громадах Тернопілля голову визначають простою більшістю голосів виборців.

У радах невеликих громад — багатомандатна мажоритарка

У радах громад до 10 тисяч виборців кандидати можуть бути як висунуті від партій, так і самовисуванцями. Територія кожної селищної чи сільської ради поділена на округи, від кожного округу буде обрано від 2 до 4 депутатів місцевої ради. Яка кількість депутатів обиратиметься від округу, визначила місцева ТВК, коли формувала округи.

Депутатами стають ті, хто набрав більшу кількість голосів — тобто, якщо від округу обирається троє депутатів, то мандати отримають троє кандидатів, які набрали найбільшу кількість голосів.

У великих радах — кандидати від партій

Обласна, районні ради та ради громад від 10 тисяч виборців обирають депутатів за пропорційною системою з відкритими списками. Обиратимемо лише кандидатів від партій (без самовисуванців).

Система дуже складна, адже можна набрати багато голосів і не стати депутатом, а можна набрати менше і… стати. Причому від окремого округу в раді може й не бути жодного депутата.

Партії затвердили виборчий список, який складається з першого кандидата — лідера списку, який автоматично проходить у раду, якщо партія набрала 5% і більше голосів виборців.
Інших кандидатів від партії розподілили на округах. Тому кожен кандидат має два номери: порядковий номер у єдиному партійному списку та порядковий номер у територіальному списку — на своєму окрузі.

Голосування — помітка і цифра

На кожному окрузі буде окремий бюлетень для голосування.
Виборець може:
– проголосувати просто за партію: поставивши відмітку біля назви місцевої організації партії;
– проголосувати за партію і кандидата, для цього треба додатково вписати номер кандидата.
Важливо: якщо виборець не поставить “галочку” спочатку для партії, а лише впише номер кандидата — бюлетень буде недійсним. Водночас за кандидата можна і не голосувати, достатньо поставити позначку за партію, тоді ваш голос просто надійде загальному списку цієї партії.

Встановлення результатів — відкриті списки

Для встановлення результатів виборів уперше використають нову систему — вона надзвичайно складна, але теоретично має забезпечити відкриті списки партій. Практично ж велику перевагу матимуть лідери загального списку та перші номери на округах.
Найперше вирахують партії, які пройшли до ради. Вони, нагадаємо, мають подолати бар’єр у 5% виборців.
Для визначення кількості мандатів, що здобула партія, вирахують виборчу квоту. Вона залежатиме від кількості виборців, які проголосували за партії, що пройшли до ради (подолали 5% бар’єр), а також від кількості цих партій.
Залежно від цієї квоти визначають кількість мандатів на окрузі та володарів цих мандатів. Ось тут і спрацьовує принцип «відкритих списків» — будь-який кандидат може випередити першого номера на своєму окрузі, але тільки у випадку, якщо набере більше голосів від нього, а також подолає 25% від виборчої квоти.
Якщо ж партія, яка пройшла до ради, не набере на окрузі кількість голосів бодай на одну виборчу квоту, то вона втрачає свого представника на цьому окрузі. При подальших розрахунках ці «невикористані» голоси партії повернуть, але володарі мандатів будуть визначатися на основі загального списку (єдиного партійного списку).
Як бачимо, система дуже складна, отож, експерти прогнозують велику кількість зіпсованих бюлетенів та складні і довгі підрахунки у виборчих комісіях.