Щоб побачити коронавірус, досить зайти до реанімації. Від весни медсестра-анестезистка відділення анестезіології й інтенсивної терапії Монастириської районної лікарні Ганна Підкамінецька лікує хворих на важку форму коронавірусу. Праця на передовій боротьби з COVID-19 виснажлива: постійний догляд за пацієнтами, підключення до кисневих масок, апаратів ШВЛ, кілька годин на день у захисному костюмі, в масці, зі щитком. Та найважче, коли підступний коронавірус забирає хворого. Ганна Іванівна з колегами роблять усе можливе, щоб пацієнти одужали. За час пандемії вони здобули колосальний досвід. «НОВА…» поспілкувалася з Ганною Іванівною, яка працює в районній лікарні вже близько 30 років.
— Медики в реанімації ризикують також захворіти, адже коронавірус легко передається. Як оберігаєтесь?
— Наразі я не хворіла на коронавірус, хіба, можливо, безсимптомно. Щоразу проходимо обстеження, щоб бути певними, що ідемо до пацієнтів здорові. Бережу себе: ношу спецодяг, користуюся дезінфікуючими засобами. Щоправда, в лютому цьогоріч я важко на щось перехворіла: мала високу температуру, пневмонії не було. Щороку роблю щеплення від грипу. Наприкінці жовтня придбала за 400 гривень вакцину від чотирьох видів грипу і зробила щеплення. Працівникам реанімації не можна хворіти! Та й лікування нині дороге. Для прикладу, на антибіотики «Авелокс» на тиждень пацієнту потрібно 5 тисяч гривень. Добре, якби в нашій країні хворим хоча б давали безкоштовні антибіотики.
— COVID-19 — небезпечна хвороба?
— Надзвичайно небезпечна! Якщо в людини важка форма хвороби, то вірус вражає різні органи — легені, мозок, нирки, печінку, серце… Коронавірус буквально «обпікає» легені. Знаю це з практики, бо бачу знімки пацієнтів. Підключаємо хворих до апаратів кисню, а сатурація падає, падає… Раніше при пневмоніях швидко відновлювалися під апаратом, а нині важко. Якщо сатурація знижується до 80-85, то одягаємо пацієнту маску Сипап, яка подає кисень під тиском. Це може витримати молода людина, літнім важче, бо таке враження, ніби розпирає легені, але потім стає легше. Проте виснажені хворобою пацієнти часто опускають руки, їх погляд загублений, жбурляють маску… Не раз бувало, що маска летіла над моєю головою. Кожен пацієнт у важкому стані прощається з життям. Намагаємось підтримувати їх психологічно, додавати надії на одужання. «Мені вже все одно. Однаково запхаєте в труну в чорному мішку…» — доводиться чути від пацієнтів.
— Такі думки викликані страхом, що панує у суспільстві?
— Може, й так, але передусім важким фізичним станом: хворим украй важко дихати, тож здається, що помирають.
— Розкажіть про випадки, коли пацієнти з важкою формою коронавірусу одужували.
— У нас лежав 72-річний лікар, що приїхав на Монастирищину до своєї старенької матері і захворів на коронавірус. Він багато років жив і працював у сусідній країні. Його матері 92 роки, потрібен догляд. Але так сталося, що син занедужав, був у важкому стані — важко дихав, тіло набрякло. Ми давали йому медикаменти, годували, доглядали. Цей чоловік дуже відповідально виконував усі призначення медиків, не панікував і поборов хворобу. Дихав під маскою Сипап. Прийшла я якось уночі перевірити його стан. Бачу: дрімає, лежачи на животі, як йому радили, тримає маску. Сатурація підвищилася до 90! Через 15 днів відновився. Коли виписували, в його очах було щастя! Одужав ще один 71-річний пацієнт.
— Коронавірус зачіпає і молодше покоління…
— 33-річна жінка повернулася з Англії і потрапила до нашої лікарні. Окрім важкої форми коронавірусу, у неї діагностували загноєння жовчного міхура. Прооперували, падав тиск, сатурація… Під кисневим апаратом і за допомогою медикаментів видужала. Змогли побороти недугу й деякі пацієнти з цукровим діабетом, з серцево-судинними захворюваннями, найважче — з астмою. Не змогли, на жаль, врятувати 50-річного підприємця. Упродовж місяця чоловік був під’єднаний до апаратів, наші медики консультувалися з колегами з Києва, але… Проходячи цю важку боротьбу, цей чоловік казав, що якщо одужає, то розкаже у ЗМІ про небезпеку коронавірусу. Хотів донести правду до тих, хто не вірить, що недуга вбиває.
— Частина людей справді досі нехтує карантином, вважають коронавірус звичайним грипом…
— COVID-19 завдає великої шкоди людству. Це невивчений вірус. За 30 років роботи в реанімації я не бачила такої кількості важких хворих. Звісно, були і є й інші хвороби, але вони ніколи не забирали так швидко життя, ніколи не забирали здорову людину. Під час свинячого грипу у нас померли шестеро людей, але грип не панував так довго. З коронавірусом не видно кінця-краю. У нашій лікарні від весни померли зо два десятки хворих від коронавірусу, але водночас одужали понад 300 осіб.
— Як вважаєте, чи потрібен карантин?
— Однозначно! Треба носити маски, дотримуватись дистанції, закрити громадські заклади, берегти себе і оточуючих. Проте бачимо, що зараз багато хто не виконує ці вимоги, тому кількість хворих зростає.
— Чи виплачують вам належні доплати за лікування хворих на коронавірус?
— Поки що виплачують «коронавірусні» — три оклади до зарплати, але чи так буде надалі — невідомо. Якщо скасують, ніхто з медсестер не захоче ризикувати своїм життям за 5 тисяч гривень зарплати. Від березня ми в реанімації завантажені роботою на 300 %. Нараховують зараз медпрацівникам більше, але й знімають великі податки. Держава однією рукою дає, а іншою забирає. Моя знайома з Тернополя працювала анестезіологом в італійській клініці, то розповідала, що на початку пандемії за одне чергування у відділенні з хворими на коронавірус їм доплачували по тисячі євро. В Україні потрібно теж дбати про медиків, особливо тих, які погодилися лікувати хворих на коронавірус, щоб вони не звільнялися через низьку зарплату, а могли з гідністю працювати, рятувати людей.