Навіть не розпочали (!) підготовче засідання. Усі причини зводяться до… коронавірусу. До Збаразького районного суду справа надійшла 24 лютого 2020-го. Перше засідання було призначене на 4 травня, проте відклали через карантин — не з’явилися учасники процесу. 3 серпня слухання знову перенесли, оскільки суддя перебувала на лікарняному. На засідання, призначене на 29 вересня, прибули майже всі учасники, окрім одного підсудного, який… помер. Довелося знову відкласти слухання, щоб зібрати належні документи. Водночас відбулася зміна групи прокурорів, тому сторона обвинувачення попросила час на ознайомлення з матеріалами. 4 листопада вчергове було відкладено слухання, бо адвокат одного із підсудних повідомив, що в його підзахисного підозра на коронавірус. 23 грудня засідання знову перенесли, бо то й же підсудний продовжує перебувати на ізоляції, інші двоє — також, бо працювали в одній бригаді.

Натомість на кожне засідання приїжджають батько загиблого Василь Петрович, а також брат і шваґро Олександра — теж ветерани АТО. А ще відстояти справедливість до суду щоразу прибувають їхні побратими. Скоро буде два роки, як обірвалося життя Олександра. 22 лютого 2019-го він помер, так і не відновивши здоров’я після отриманих важких травм 27 червня 2017-го. Четверо мешканців Лановеччини — Михайло Гінда, Микола Загаєвський, Віталій Замойський і Вадим Скакун по-звірячому побили його на автобусній зупинці в сусідньому селі лише через те, що… захистив дівчину. Переламаний череп, забій мозку, численні гематоми і крововиливи — з такими важкими травмами чоловік потрапив до лікарні. Два тижні був у комі, переніс складні операції, дивом вижив… Тривалий час лікувався, часто скаржився на погане самопочуття. 5 лютого 2019-го одружився з коханою Тетяною — саме тією дівчиною, яку захистив тієї ночі. Подружжя очікувало народження дитинки, будувало плани.  Проте через 17 днів після весілля Олександр помер. Йому було лише 32 роки.

Тривало слідство і 5 грудня 2017-го матеріали справи передали до Лановецького районного суду. 30 січня 2019-го суддя Андрій Радосюк виніс “гуманний” вирок — звільнив (!) від покарання нападників, а по суті — вбивць. Суд призначив трьом обвинувачуваним покарання у вигляді обмеження волі (роботи у виправному центрі) на три роки, а четвертому — на чотири роки, проте відразу ж застосував до усіх Закон України «Про амністію 2016 року», оскільки у них є неповнолітні діти. Проте в Хмельницькому апеляційному суді адвокатові потерпілих Володимирові Твердохлібу вдалося довести, що вирок — незаконний, тому справу повернули на повторний розгляд до суду першої інстанції.

У Збаразькому районному суді справу нині слухає суддя Галина Щербата. Обвинувачення в суді підтримує прокурор Ігор Середзінський.
Після чергового перенесеного засідання батько загиблого з побратимами висловили обурення щодо затягування розгляду справи. Вони щоразу даремно долають дорогу з Ланівців до Збаража, а ситуація не зрушується. Свою позицію журналістам прокоментував адвокат потерпілих Володимир Твердохліб:
— 16 вересня 2019-го Хмельницький апеляційний суд за нашою скаргою скасував вирок Лановецького районного суду, яким чотирьох осіб було засуджено за ст. 128 ККУ (необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження) і за ч.2 ст. 296 ККУ (хуліганство). В апеляційній скарзі я вказав, що тім’яна частина голови потерпілого Олександра Цюха не могла бути проламана від падіння з висоти власного зросту. Апеляційний суд також поставив під сумнів дані обставини і повернув справу на стадію підготовчого засідання. Допущені істотні порушення щодо кваліфікації і оцінки дій учасників події. З матеріалів справи вбачається, що тяжкі тілесні ушкодження потерпілий отримав не під час падіння, а що їх умисно спричинили обвинувачувані ударами ніг і рук. Батько загиблого звернувся до мене після винесення несправедливого вироку. В апеляційній скарзі я обґрунтував, що Лановецький районний суд діяв неправомірно. Апеляційний суд звернув увагу на істотні порушення. Згодом я звернувся з письмовою заявою до Тернопільської обласної прокуратури щодо виправлення порушень, утім, нічого не було зроблено. Днями я був на прийомі в першого заступника прокурора області Олександра Божка, який пообіцяв вивчити матеріали справи і належним чином відреагувати. Оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, будемо наполягати, щоб прокуратура виправила процесуальні помилки і неправильне застосування норм матеріального права. Наразі справу неможливо зрушити з місця, оскільки обвинувачувані придумують різні обставини, щоб не з’являтися до суду.