Тепер, враховуючи результати цього опитування та лист громадської ради при Тернопільській обласній державній адміністрації щодо демонтажу конструкції – радянського літака МіГ-15 через її аварійний стан, дане питання вивчає робоча група у міській раді, до складу якої увійшли вісім осіб.

Нагадаємо, що дискусії щодо долі літака на «Східному», встановленого при вході у парк Національного Відродження, тривають уже досить довго. Частина тернополян переконана, що треба нещадно позбуватися усього, що нагадує радянське минуле, інша ж вважає, що конструкцію демонтувати у жодному разі не можна, адже це – частина нашої історії, і до того ж літак – візитівка Тернополя, тому його треба залишити і реконструювати.

Власне, дискусії взагалі не мало б бути, адже рішення про демонтаж моделі літака і постамента, що в аварійному стані, прийняли ще на початку 90-их років ХХ ст., коли Україна тільки стала незалежною.

СРСР жорстко насаджував свою ідеологію і з розмахом намагався увіковічнити її у камені. Зокрема, у Тернополі за радянської влади було встановлено 24 пам’ятники, 24 меморіальні та 21 анотаційна таблиці. «1959 року при в’їзді до міста з боку Львова встановлено дев’ятнадцятиметровий обеліск на честь воїнів-визволителів, у травні 1969 року на новому житловому масиві «Дружба» встановлено на п’єдестал танк Т-34, 9 травня 1970 року в міському парку відкрито меморіал Слави визволителям та запалено вічний вогонь. У грудні 1972 року на вулиці Леніна встановлено високий постамент, а на ньому – літак – на честь льотчиків, які відзначилися в боях за визволення Тернополя”, – писали свого часу упорядники «Історії міст і сіл УРСР».

Та увіковічнити не вдалося. Більшість політизованих монументів і таблиць демонтовані на початку 1990-их. Демонтовано обеліск Перемоги, який у народі називали «мрією імпотента», перенесли «Танк Т-34» на площі Перемоги, де нині розташувався «Макдональдс», і «Гармату-гаубицю152 мм», що стояла на роздоріжжі тодішніх вул. Збаразька-Промислова-Текстильна-Енергетична. Така ж доля очікувала і літак. Вивели його з державного обліку пам’ятників міста й погодили демонтаж ще 12 березня 1992 року. До слова, тим же рішенням погодили й зняття танка на площі Перемоги. Та якщо демонтувати танк змогли, а постамент розбили, то до літака руки не дійшли – через технологічну складність та брак коштів намір відклали.

Як знаємо тепер, майже через 30 років, відклали на невизначений термін. Саме тому й періодично загострювалися дискусії довкола літака. Прихильники збереження цього пам’ятника стверджували, що не треба його заполітизовувати, адже літак – це пам’ять про людей, які полягли у боях за Тернопіль, тож найважливіше саме це, а не прив’язка до ідеології. Натомість прибічники демонтажу наголошували, що жодної історичної цінності літак не має.

Річ у тому, що модель МіГ-15 встановлювали у грудні 1972-го як пам’ятник полеглим льотчикам-визволителям. Насправді ж на таких винищувачах не воювали ні за наше місто, ні у Другій світовій війні, оскільки МіГи почали випускати лише в 1947 році. Модель, що встановлена у Тернополі, створили у 1949 р. Словом, і тут брехня, як практично все у Радянському Союзі.
Такі МіГи на озброєнні деяких країн залишалися до 2005 р. Цікаво, що аналогічну модель літака встановили у 1973 році на центральній площі (нинішній майдан Свободи) у Броварах на Київщині. Згодом його перенесли у парк Перемоги, що у центрі міста. У Броварах активісти періодично час від часу порушують питання про демонтаж чи перенесення літака з центральної алеї парку.

А ось тернопільський літак мав шанс опинитися у Державному музеї авіації України, який попросив надати його для їх експозиції. Це планували зробити ще у 2010-ому. Але знову не склалося.

У 2013 році МіГ-15 дослідила спеціально створена комісія міської ради. За її висновками, конструкції не загрожував обвал, проте літак не зафіксований у крилах. Саме тому при сильному вітрі він може прокручуватися. Але не забуваймо, що з того часу минуло уже майже вісім років.

У 2016-ому літак планували демонтувати, а бетонний постамент використати як елемент для нового пам’ятника воїнам АТО у вигляді трьох ангелів, який тернополянам зовсім «не зайшов». Тож наступного року оголосили конкурс на найкращу ескіз-ідею композиції замість радянського літака. А в березні того ж року відбувся архітектурний воркшоп, за результатами якого літак пропонували забрати, а на його місці облаштувати оглядову терасу. На рівні пропозицій все це й залишилося.

Тож питання про долю тернопільського літака відкрите й нині. Сподіваємося, що 2021-ий нарешті вирішить його правильно і остаточно.