16 та 18 червня Тернопільський ляльковий театр запросив гостей на прем’єру вистави «А хай то качка копне!» Марти Ґушньовської. Постановку планували до 40-річчя творчої діяльності театру, проте карантин вніс свої корективи, тож показати нове творіння змогли лише тепер. Ексцентрична комедія «А хай то качка копне!» адресована дорослим та дітям віком від 16 років. Для здійснення постановки запросили Ніко Лапунова з Полтавського театру ляльок, художнє вирішення взяв на себе заслужений художник України Володимир Якубовський. Це перша спільна робота тернопільських лялькарів з цим режисером і, запевняють у театрі, не остання.

Часу для роботи над виставою було дуже обмаль – лише два тижні, проте коли всі знаходять спільну мову і працюють злагоджено, у результаті з’являється вистава, яка займає достойне місце в репертуарі театру та в серцях глядачів. Отож, про що нова вистава? Це розповідь про життя – про його сенс і про те, що кожен завжди і всюди може свій сенс життя знайти, нерідко там, де на це найменше сподіваєшся. Дія відбувається в музеї. Ніч, цокіт старовинного годинника, сервант з антикварним посудом, чути сопіння сторожа, і раптом у цю спокійну картину вриваються грабіжники, які, аби не попастися, розповідають веселу історію «складного» життя однієї качки.
До слова, постановка уже потрапила до лонг листа всеукраїнської театральної премії «ГРА».
Слова вдячності гостям, що завітали на прем’єрний показ вистави у рамках відзначення 40-річчя з дня створення театру ляльок у Тернополі, і фоторепортаж розмістив у себе на сторінці у соцмережі директор театру, художній керівник, заслужений діяч мистецтв України Іван Шелеп.

«Ось і відбулася довгоочікувана культурно-мистецька подія нашого міста з нагоди 40-річчя творчої діяльності Тернопільського академічного обласного театру актора і ляльки! Прем’єрний показ вистави М. Гушньовської «А хай то качка копне», режисер-постановник Н. Лапунов. Від імені колективу і від себе особисто вдячний голові обласної ради Михайлу Головку за честь і бажання розділити наше довгоочікуване святкування, за щирі побажання і нагороди колективу. Дякую за присутність і вітання представників місцевої державної влади, Віктору Устенку та очільниці департаменту культури та туризму ОДА Світлані Байталюк. Дякую усім, хто засвідчив свою повагу театральній родині лялькарів, колегам, режисерам, драматургам, журналістам, педагогам, а також театрознавцям експертної ради Фестивалю – Премія «Гра» м. Харків, м. Київ, м. Львів, – зазначив Іван Васильович. – На початку 80-их на театральній афіші нашого краю з’явилося нове ім’я – Тернопільський обласний театр ляльок. Він народився у місті курбасівських театральних вечорів і цим прирік себе на непростий шлях до успіху і слави. Кожен у житті робить перші кроки. Театр робив їх у мистецтві, шукав свою неповторну тему, свого драматурга, свого глядача. З чого розпочинається Театр для нас, тернопільських лялькарів? Звичайно, з глядачів, яких треба зацікавити і виховати, як справжніх театралів! Чим є Театр для кожного із нас? Відповіді різні… Для творчих обдарованих людей – це покликання! Хтось знайшов себе в образі героя, хтось радість від спілкування зі своїми однодумцями, хтось душевний спокій… Все це об’єднує людей єдиною метою – творити мистецтво! Це місток поколінь, творчих особистостей, працівників різних професій, де кожний залишає, мов слід, свій талант, своє розуміння і відчуття краси в його духовному наповненні і прагненні передати свої знання у спадок іншим… Тим, які прийдуть пізніше, та, оцінивши цей безцінний дар, зможуть додати щось від себе для майбутніх поколінь! Зі святом, дорогий Колективе!
Браво Театру! Браво Глядачам! Браво Мистецтву!»