«Він у нас, напевно, ще в маминому животику до автомобілів пристрастився, – сміється тато юного чемпіона. – Ми тоді жили у Парижі, я працював там на евакуаторі, а дружина Ліля постійно була зі мною, навіть на евакуаторі вагітною їздила! А коли народився наш Едуард, разом із ним приходила до мене в гараж. Так що з машинами син «тісно дружить» від самого народження! А коли ми повернулися до рідного Чорткова і я відкрив тут власну СТО, саме вона стала тим місцем, куди син відразу ж прибігав ще з садочка. Едуард ще з порога брався мені допомагати, йому все було цікаво, усе рвався досліджувати…»

7-річний чортківчанин Едуард Петришак за кермом гоночного карта з чотирьох років – свого часу він був одним із наймолодших учасників змагань картингістів в Україні!

За кермом карта – з чотирьох років

– Вперше за кермо (звичайно ж, дитячого педального авто) син сів ще у два з половиною роки, – розповідає тато хлопця Сергій Петришак. – Ми коли побачили, як хвацько він кермує, вирішили задля розваги ускладнити йому завдання – зробити «смугу перешкод», і він їх усіх віртуозно оминув… Стало зрозуміло, що у нас росте не просто водій «з вогником», а справжній гонщик!

Після цього у 4 роки Едуард «осідлав» карт – коли ми вперше приїхали на змагання до Києва, організатори спершу аж розгубилися, коли його, такого ще крихітку, за кермом побачили, навіть не хотіли до змагань допускати, бо ж, мовляв, малий іще, в його категорії здебільшого усі, як мінімум, семирічні картингісти були. Але ми поговорили з організаторами, і вони вирішили подивитися на сина на репетиції. А там Едуард уже «вшкварив» по-дорослому! (Сміється, – авт.). Так його допустили до змагань. Син тоді пройшов усю трасу, отримавши за це нагороду. Ми не просто мусили купити йому карт для змагань і тренувань, а ще й спеціально «підганяли» машину під нього, переробляли під його зріст і сидіння, і кріплення, щоб він себе зручно почував – бо ж на таких маленьких карти ще не розраховані…

Едуард коли вперше побачив карт – я-а-к йому очі загорілися! Але автоспорт – це зовсім не забавки: у нього він вкладає багато праці, часу і сил. Це великий труд, але йому це до смаку, а ми бачимо у сина потенціал і радіємо його успіхам. Якщо дитині це не до вподоби, її не змусиш цим займатися – бувало, нас просили дати дитині спробувати покататися на карті, а потім казали: «Ні, це не його, цим треба «горіти»…

За кермом хлопець ганяє із недитячою швидкістю 60 км/год. Про нашого земляка уже знає вся Україна – Едуарда з батьками навіть запрошували на телешоу «Крутіше всіх».

– Попри це, син анітрохи не «схопив зірочку», – зазначає пан Сергій. – У школі (хлопець перейшов у другий клас, – авт.) він спокійний, тихий, скромний, а от коли одягає шолом і екіпірування та сідає за кермо карта, у нього загораються очі, включаються запал і драйв, це вже зовсім інший Едуард! (Сміється, – авт).

З Чорткова до Тернополя – щотижня на тренування

Нещодавно «скарбничка» юного картингіста поповнилася ще однією нагородою: на ІІ етапі Кубка України з картингу, який відбувався з 31 липня по 1 серпня у Києві на картодромі «Чайка», Едуард Петришак здобув призове – третє – місце.

– Це хороший результат, але син розраховував на перемогу і, звісно ж, трохи засмутився, – каже Сергій Петришак. — Перші два заїзди він був першим та другим, а на третьому суперник виштовхнув його із траси на повороті, хоча мав би за правилами пропустити, бо Едуард його переганяв. Мама Ліля дивилася гонку в прямій трансляції, то коли побачила інцидент, дуже плакала і хвилювалася – злякалася за сина… Одна справа, коли дивишся змагання вживу і відразу ж можеш переконатися, що все добре, а коли дивишся на відстані, то емоції зашкалюють…

У нас підростає донечка Вікторія, днями їй виповниться 2 рочки. Вона також, як і братик, любить авто і все, що з ними пов’язане, думаю, наступного року і доня спробує проїхатися на картингу. Едуард уже і звичайним авто кермує хвацько, але, звісно ж, тільки разом зі мною і під моїм наглядом… Я як батько і як водій зі стажем треную його, даю йому поради, у нас є свої секрети як у налаштуванні карта, так і у техніці водіння, і мені приємно, що син прислухається до мене.

Разом ми майже щотижня їздимо з Чорткова до Тернополя на картингову трасу – це забирає багато часу і коштів, але що поробиш… Тішить, що міський голова Чорткова Володимир Шматько нас підтримує, він спілкувався з Едуардом і пообіцяв, що у 2023 році облаштує у нашому місті картингову трасу. Але це, звичайно ж, не лише заради Едуарда – у нас в Чорткові є ще дуже багато дітей, яким було б цікаво займатися картингом, адже цей спорт нині знову на гребені популярності і не всі батьки можуть щотижня їздити до Тернополя. Якби у місті була картингова траса, було б уже простіше і цікавіше, можна було б організувати цілий гурток. Сподіваємося, так і буде…