«Перемогу наближаємо душею» — під такою назвою 18 травня у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбувся благодійний захід на підтримку ЗСУ. В час війни співробітники музею вирішили по-особливому відзначити своє професійне свято. Захід розпочався із спільної молитви та вітального слова директора музею Яреми Шатарського. Завітали представники влади, містяни, родини переселенців. На кілька годин присутні поринули у світ мистецтва і хоч трішки відволіклися від болючих новин.
Тернопільський обласний краєзнавчий музей є культурно-мистецькою локацією, де збираються творчі особистості, небайдужі краяни. Працівники музею бережуть експонати, щоразу по-новому відкривають їх громадськості. З нагоди Міжнародного дня музеїв оживили експонати тематичними екскурсіями, театралізованими постановками обрядів українського народу.

— Приємно, що ми зібралися разом, хоч і в такий непростий час, — виступив директор Тернопільського обласного краєзнавчого музею Ярема Шатарський. — З перших днів війни працівники нашого музею допомагають фронту: плели маскувальні сітки, готували перев’язувальні матеріали. Нинішній захід — благодійний, зібрані кошти передамо на підтримку української армії. Молимося, щоб наші захисники повернулися живими.
Гості свята вервичкою пройшлися залами музею і поринули в колоритну атмосферу виставок. Зелені свята з травами і квітами, весільні вінкоплетини, пов’язування хустки нареченій, давні вишиванки — усі сповнились теплом.

— Увесь світ нині відзначає День музеїв. Працівників українських музеїв нині сповнює двоїсте почуття: любимо свою справу, але в такий складний час не до свят. Та, попри все, ми підтримали спільноту музейників світу і розвинули запропоновану тему — «Сила музеїв». Сила музею — в його експонатах, у раритетах, на яких ґрунтується історія, за допомогою яких можемо донести до людей правдиву історію. Сила музею — в науковому потенціалі, — зазначила заступниця директора Тернопільського обласного краєзнавчого музею Наталія Чеканова. — Наближаємо перемогу України кожен на своєму місці. На благодійний захід ми запросили переселенців, меценатів. Усіх нас нині єднає спільна боротьба за Україну.

На завершення свята чудовими віршами і піснями порадував працівників музею уродженець Тернопільщини поет-пісняр Степан Галябарда.
— Моє рідне село — Суходіл Гусятинської громади, туди лине душа. Тривалий час живу в Києві, але війна повернула мене на малу батьківщину, — розповів митець. — Не можу тут просто сидіти, гуртуюсь із творчими людьми, ділюся своїми емоціями, переживаннями. Чим можу в своєму поважному віці допомогти фронту? Виступаю з волонтерами у госпіталях, читаю поезію військовим. Зброя поета — слово, яке перемінює серця.