Попрощалися з відомим земляком його друзі і шанувальники у Тернополі, а також Копичинцях, де його поховали. Поруч із труною режисера стояли одягнені в українські строї актори Народного драмтеатру-студії «Сузіря», де Орест Савка був художнім керівником.
«Легкого лету тобі, мій найдорожчий у світі татку! Ти був світлом і залишишся ним назавжди! Дякую тобі за кожен прожитий день поруч із тобою. Я навчилася в тебе, як ні в кого іншого, найважливіших речей: любити свою країну, любити людей, ніколи не здаватися, не боятися бути собою, віддаватися своїй справі до кінця. Ти був неповторним. Справжнім бійцем. Нехай твоя зірка ніколи не згасає. Люблю тебе безмежно», – написала його донька, поетеса Мар’яна Савка.

Сум огортає нині серця рідних Ореста Савки — дружини, доньки, сина, зятя, невістки, онуків і правнука.
«Напевно, це був відведений батькові час. Він боровся з недугою, не хотів помирати, навіть не мав такої думки. Планував, що збере вдома акторів на репетицію. За останні роки було багато гарних моментів, зокрема, святкування ювілею із театром», — сказала в день похорону донька режисера.

Орест Савка народився 10 березня 1939 року в селі Крогулець, нині Васильковецької громади Чортківського району. Закінчив балетну студію в м. Чорногорка Хакаського АО Краясноярського краю, Московський народний кіноуніверситет, театральну студію при Тернопільському обласному музично-драматичному театрі, режисерське відділення Теребовлянського культурно-освітнього училища, режисерський факультет Київського інституту культури, Республіканську режисерську лабораторію. Був актором Тернопільського обласного музично-драматичного театру, згодом — режисером, головним режисером драматичного колективу Копичинецького міського Будинку культури. З 1991-го — художній керівник центру культури і дозвілля в м. Копичинці, з 1996 року — його директор. Водночас був завідувачем Копичинецького музею театрального мистецтва. Обіймав посаду помічника голови Тернопільської ОДА, начальника управління культури ОДА. Від квітня 2000-го — старший науковий співробітник Музею політичних в’язнів і репресованих у Тернополі. У 2001 році створив театр-студію «Новий Світ» у Тернополі, а також заснував Тернопільський Народний драматичний театр-студію «Сузір’я».