Села Великий і Малий Говилів мають ким пишатися. У Великоговилівському старостинському округу мешкають понад 1200 осіб. Їхні відважні захисники воюють за рідні села, за рідну громаду, за Україну.

Говилівські воїни — свідомі й відважні

Напередодні свята Миколая голова Хоростківської громади Степан Гладун ініціював передачу гостинців своїм захисникам на фронт. Старости сіл разом із місцевими мешканцями при підтримці аграріїв та підприємців зібрали продукти, медикаменти, засоби гігієни та інші необхідні речі для військових і адресно передали кожному. Захисники на передовій отримали щедрі «миколайчики»!

— Від Великого і Малого Говилова є 27 бійців, троє нині комісовані, — розповів староста Василь Балук. — Завдяки спільним старанням наших односельчан, меценатів і керівництва громади ми подарували маленьку радість воїнам на свято Миколая. Комусь передали пакунок через волонтерів, комусь — поштою. Стараємося підтримувати захисників, телефонуємо до них. Серед наших воїнів — дві жінки. Приємно, що у наших селах стільки свідомих патріотів України. Говилівські захисники — відважні, сильні, незламні. Дехто брав участь в АТО з 2014-го року, але більшість пішли захищати рідну землю після масштабного вторгнення росії. У мирний час ці люди брали активну участь в житті села: долучалися до толок із прибирання території, з озеленення, надавали свою техніку та інші ресурси. Ніколи не були байдужими. Горджуся нашими захисниками! Треба віддати їм гідну шану й турботу, бо роблять задля нас на фронті надзвичайне. Не втікали, не ховалися, частина пішли добровольцями, інші отримали повістки і подалися служити. Кілька хлопців спеціально повернулися з-за кордону, щоб захищати країну. Троє воїнів — переселенці з Донеччини, які знайшли прихисток у нашому округу. Двоє із них, на жаль, отримали травми, зараз відновлюють здоров’я. Ярослав, Назар, Андрій, Василь, Богдан, Тетяна, Марія… Є такі, що мають по троє-четверо дітей, у когось дружина нездужає… У кожного своя історія. Усі — правдиві патріоти!

Продовжили боротьбу предків-патріотів

Великий і Малий Говилів — затишні доглянуті села на березі річки Тайна. Силу черпають у славному минулому. Патріотизм — у генах мешканців. Під час боротьби за незалежність України на початку минулого століття говилівці співпрацювали з ОУН і УПА. Багато з них зазнали переслідувань із боку радянської влади. Вихідці з Великого Говилова — член ОУН-УПА, театральний діяч Олексій Явний, правознавець, старшина УГА Василь Бабій, діяч ОУН і УПА Ярослав Бабій, педагог, фітотерапевт Григорій Баб’як, художник і скульптор Ярослав Голець, громадський діяч, народний майстер Дмитро Мимрик, економіст, громадсько-політичний діяч Євген Олесницький, письменниця Богдана Дерій та ін. Серед сучасників — теж багато талановитих осіб.

— Говилівські захисники продовжують справу наших предків, які також віддано боролися і мріяли про вільну Україну, — зазначає староста. — Нині маємо шанс відстояти свою незалежність, дати відсіч російським окупантам, перемогти зло, яке століттями гнітить наш народ. Війна — це велика біда, але вона ще більше згуртувала українців, зокрема й мешканців Великого і Малого Говилова.

З перших днів вторгнення люди допомагають захисникам, підтримують внутрішньо переміщених осіб. Організовує односельчан до волонтерської праці Іван Марущак. Сплели багато маскувальних сіток, виготовили спеціальні каркаси. Народні інженери! За пожертви закуповували свиней — виготовили і передали захисникам на фронт багато тушківок. Наші люди ніколи не стоять осторонь, долучаються до різних ініціатив. Великоговилівський старостинський округ отримав нагороду від ГО «Спілка бійців та волонтерів АТО «Сила України» з Тернополя. Вручив відзнаку голова організації Зеновій Гладчук.

Бережемо пам’ять про наших предків, які боролися за Україну. У нашому селі народився Євген Олесницький — засновник кооперативного руху. Два роки тому ми встановили йому пам’ятник. Разом із односельчанами відновили багато історичних монументів. Навіть цього року попри воєнні реалії відновили і освятили старий зруйнований хрест. Запланували спорудити монумент учасникам ОУН-УПА, щоб зберегти їхні імена. Обговорили ідею зі скульптором Романом Вільгушинським та архітектором Іваном Жовничем, виготовили ескіз, але наразі відклали спорудження, бо є нагальніші справи. Багато говилівців у буремні роки минулого століття підтримували ОУН-УПА. Моя бабуся Ганна Захарівна Свистун була зв’язковою, за що їй засудили на 25 років таборів, відбувала покарання в Сибіру… Такі історії — в багатьох говилівських родинах. Дух українства живе, продовжується в дітях і онуках. Україна — непереможна.