Субота, 12 вересня 2026
• На Тернопільщині гасять масштабну пожежу на сміттєзвалищі • Керівник ветеранського простору з Тернопільщини Руслан Пелехатий подолав гірський трейл із протезом • Мама художника Олега Шупляка з Бережан відкрила персональну виставку • Серед руїн — життя: захисник із Тернопільщини опублікував зворушливе відео з гніздом лелек • Архиєпископу-емериту Василію Семенюку — 77 років • Поліція спростувала інформацію про наругу над квітковим гербом у Кременці • Норвезький депутат-волонтер прибув до Тернополя велосипедом • Три предмети – по 200 балів: успіх випускника Тернопільського ліцею №15 • Сергій Притула охрестив сина Марка у Києво-Печерській Лаврі • “Бути батьком на фронті — це бачити, як росте твоя дитина, лише через екран телефона” • Втекла від війни та відкрила три ювелірні магазини в Тернополі • Перша проща священничих родин до Зарваниці об’єднала понад 200 паломників • У Тернополі дружини полеглих воїнів висадили квітник пам’яті на честь Героїв • «Разом зайшли — разом вийдемо». Понад три місяці гвардієць тримав оборону і вивів поранених побратимів • Корупційний «конвеєр» в лікарнях Тернополя • У психоневрологічній лікарні Тернополя відкрили куточок духовної літератури • Російську мову вилучили з переліку захищених в Україні • У Тернополі влітку працюватимуть два луна-парки • На Тернопільщину приїхала молодь із прифронтової Харківщини • Зупинилося серце відомої лікарки з Тернополя
«Інвалідність — НЕ кінець життя»: активіст Іван Космина добрався на мотоциклі з Гусятинщини до Яремче

Опубліковано: 26 Червня о 12:26 21


Громадський активіст Іван Космина із села Вільхівчик Гусятинської громади здійснив мрію — разом із байкерами добрався на своєму старому мотоциклі в Карпати. У чоловіка інвалідність, тож мета поїздки була ще й в тому, щоб донести меседж «Інвалідність — НЕ кінець життя». Ці слова написані на прапорі, який майорів на мотоциклі. Іван сидів у колісному кріслі в колясці мотоцикла, а за кермом був його приятель. В автомобілі за колоною байкерів прямували до Яремче також матір активіста та його друзі.


«Поїздка на 45-річному мотоциклі за маршрутом «Вільхівчик — Яремче» пройшла успішно. Чи було важко? Від 4.30 ранку до 21.00 вечора я сидів в своєму колісному кріслі. Від Копичинців до Яремче ми їхали під дощем, який ні на мить не припинявся, а чим ближче було до гір, то ставало все холодніше. Звісно, можна було б відмовитися від цієї поїздки та шукати більш сприятливі погодні умови, але… Але це б втратило весь сенс, який був закладений в поїздку, а почались би виправдання, — поділився враженнями Іван Космина. — Доїхавши до Яремче, моя мама і мій друг Михайло Савчук разом із дружиною Тетяною просили мене пересісти в їхнє авто, яким супроводжували нас і везли деякі запчастини до мого байка, адже дощ не припинявся, мотоциклісти були мокрі, незважаючи на дощовики, але… Але це б означало зрадити ідею, яку я заклав у цю поїздку, та почав шукати виправдання. В мою ідею повірили багато людей, починаючи від мами, закінчуючи перехожими і зустрічними водіями, які радо махали нам руками, знімали на телефони, сигналили, читаючи напис на прапорі. Людей, які стежать за моїми дописами в Фейсбуці та читали публікації в газетах. Я розумів, що сівши в авто, моє гасло «Інвалідність — НЕ кінець життя” стане порожнім реченням для тих, хто мене супроводжував, тих, хто ще вранці бажав щасливої дороги і тих, хто теж має інвалідність. Але я й розумів маму і Михайла Савчука з дружиною, бо я настільки змок і замерз дорогою в Яремче, що навіть не міг говорити.
Вирушаючи в цю поїздку, я попросив одну дуже хорошу людину молитись, щоб все було добре. Сам молюся не часто, але вірив, що цю людину Бог почує. Виїхавши з Яремче, дощ припинився, чорні дощові хмари розійшлися, вийшло сонце, яке не просто світило, але й пригрівало настільки, що дорогою додому я зняв і дощовик, і теплий плед, яким був закутаний, та просто насолоджувався гірським повітрям та запахом лісів. З усмішкою відповідав на вітання водіїв та пішоходів і кайфував від поїздки. Напевне, ця молитва була. І напевне, була щирою. І напевне, була почутою Тим, хто може все…
Окрема подяка Тимофію Безпальку, який підтримував мене від початку нашого знайомства. Готував байк до поїздки і був моїм водієм. Той, хто керував мотоциклом із коляскою, знає, що це таке. А коляска на «ФЕНІКСІ» значно ширша, довша, важча, плюс — я зі своїм електрокріслом. Тимофій дорогою часто розминав руки, які німіли від навантаження, а ще поправляв мій дощовик, коли його задирав вітер. Дякую, друже, за все. Дякую всім, хто долучився до цього проєкту, і кожному, хто повірив. Сподіваюся, не розчарував вас».


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Нещодавно опубліковане

У селі Малашівці Тернопільської громади триває ліквідація масштабної пожежі на сміттєзвалищі...


Рубрика: , Опубліковано: о 20:38


Керівник ветеранського простору «Незламні духом» на Тернопільщині, ветеран російсько-української війни Руслан Пелехатий взяв участь у гірському забігу Spartan Trail 2026, що відбувся поблизу Буковеля...


Рубрика: , Опубліковано: о 20:02


У Львові відкрили персональну виставку 87-річної народної мисткині Ніни Шупляк — мами відомого українського художника, заслуженого художника України Олег Шупляк, який багато років живе і творить у Бережанах...


Рубрика: , , Опубліковано: о 19:28


Сьогодні, 2 серпня, 77-річчя відзначає архиєпископ-емерит Василій Семенюк...


Рубрика: , Опубліковано: о 14:00


Найпопулярніше цього тижня

Теми дня
2 Серпня
16 Липня
21 Червня