«Рахуємо час до перемоги!» — пояснює творчу ідею. Її мапи прикрашають оселі не тільки в Україні, а й за кордоном. Три роки тому майстриня захопилася виробами з епоксидної смоли. На той час перебувала в декретній відпустці, тож паралельно розвивала свій талант. За цей час виготовила чимало декору, посуду, картин, столиків та інших предметів побуту. Із початком масштабного вторгнення особливий запит саме на годинники-мапи України. Раніше Оксана працювала в страховій компанії, нині зосередилась на своєму хобі. Майстриня переконана, що поки рухаються стрілки годинника, поки серця українців стукають в унісон — це гарантія, що нам вдасться пройти всі випробування і побороти ворога.

— Свої творчі здібності я відкрила завдяки декретним відпусткам, — усміхається Оксана. — У мене двоє дітей: Матвійкові 11 років, Соломійці — 4 роки. Під час першої декретної відпустки я виготовляла мило, а під час другої взялася за смолу. Побачила в інтернеті, як магічно заливають смолу, як вона вистигає — захопилася. Вирішила спробувати. Щоб отримати епоксидну смолу, змішую два компоненти — вступають у реакцію. Впродовж години смола має еластичність, тому поспішаю залити необхідну річ. Працюю в захисній масці, щоб не вдихати випари. Застиглі вироби з епоксидної смоли — безпечні. Посуд можна використовувати на кухні. Епоксидна смола легша від скла, а водночас міцніша від пластику.

Для посуду зі смоли Оксана має спеціальні форми, для годинників — дерев’яні заготовки. Комбінує кольори, структуру, елементи оздоблення. На годинниках-мапах — калина, колоски, зернятка пшениці, натуральні камінці.

— За три роки я добре освоїла техніку роботи з епоксидною смолою. Щоб вдосконалити майстерність, купувала онлайн курси, — ділиться досвідом майстриня. — На початку масшбатного вторгнення ми з дітьми виїхали за кордон на два місяці. В стані шоку було не до виробів. Проте поступово повернулася до улюбленої справи. Творчість мене врятувала, відволікла від всього того жаху. Замішую смолу, виливаю виріб — поринаю з головою. Ювелірна робота! У вихідні чекаю понеділка, щоб виготовити щось новеньке. Жоден виріб зі смоли не є ідентичним: ніколи не знаєш, які візерунки проявляться після вистигання. Під час виливання посуду треба розрахувати кількість барвника, щоб не осів і щоб стягнувся у візерунок. Потрібно бути і художником, і скульптором. У годинники-мапи монтую безшумний механізм, прикріплюю стрілки. На початках для мене було вищою математикою приклеїти цифри, але з досвідом вже отримую задоволення від творення деталей.

Замовляють годинники у подарунок для рідних і друзів, для іноземців — щоб подякувати за прихисток і турботу. Мої мапи України поїхали в Польщу, Австрію, Німеччину та інші країни. Замовляли годинник-карту для мера одного німецького міста. Мої годинники брали для аукціону зі збору коштів на ЗСУ. Дарували такі символічні мапи військовим. Нещодавно дружина захисника замовила годинник із логотипом батальйону, в якому несе службу чоловік. Один мій годинник виграв конкурс «Українське сонце» серед смолянистів. За кожним виробом — окрема історія. У час війни всім нам емоційно важко, але водночас хочеться дарувати позитив, бо це додає сил.