Ініціатор і натхненник такого «технарського» волонтерського напрямку — керівник колективної радіостанції Ігор Грицишин. По всій лінії фронту наші воїни із різних бригад користуються бережанськими виробами, які допомагають їм краще виконувати бойові завдання і зберегти життя.

У вільний від занять із вихованцями час пан Ігор конструює у майстерні необхідні пристрої на фронт. Охоче допомагають йому колеги.

— Наші воїни роблять усе можливе на передовій, а ми підтримуємо їх із тилу, — каже пан Ігор. — На початку вторгнення мені прийшла думка зробити перископи. Замовив монокуляри, придбав пластикові труби, вирізав дзеркала. Змонтував, відкалібрував і відправив першу партію на передову під Бахмут. Піхотинці випробували і попросили ще передати. Так помалу ми спільно з колегами розгорнули виробництво (усміхається, — авт.). Невдовзі знайомі, які служать у розвідці, попросили скоби для з’єднання двох ріжків автомата. Дали зразок, я замовив прес-форму на заводі «Оріон» в Тернополі й почав робити скоби в домашній майстерні. Необхідне обладнання для цього в мене вже було.

Антени для рацій я взявся виготовляти торік влітку. Прочитав допис киян про саморобні антени — запропонував свою допомогу. Вони надсилали мені матеріали, а я виготовляв і передавав до столиці. А згодом організував виробництво антен у нашому колективі — в Центрі дитячої та юнацької творчості. Свого часу я працював на підприємстві оборонного комплексу, тож досвід пригодився. Маю розряд кандидата у майстри спорту по радіозв’язку. Коли в 90-их роках підприємство розпалося, я пішов працювати у станцію юних техніків. Навчаю дітей тонкощам радіозв’язку. Приємно, що можу застосувати свої знання для допомоги ЗСУ. Створені нами з колегами антени для рацій затребувані на передовій. Якщо маленькі антени, з якими продають радіостанції «Motorola», мають невеликий радіус дії, то наші подовжені антени — вдвічі більший.

Токарські роботи для заготовок на антени виконуємо у Бережанах. Нам допомагають токарі-пенсіонери. Я нарізаю різьбу, чоловіки формують із троса деталі, збирають в термозбіжну трубку.

Небайдужі люди допомагають нам із закупівлею матеріалів. Великі збори не оголошуємо, але завжди радіємо, коли хтось пропонує долучитися до виготовлення пристроїв. На початку вторгнення росії моя донька вимушено переїхала з сім’єю із Харкова з-під обстрілів. У Тернополі розпочала освітній проєкт. Завжди підтримує фінансово нашу волонтерську працю. Будемо й надалі допомагати захисникам. Це наша спільна справа для перемоги.