Вівторок, 09 червня 2026
• Відкрий свої «Ресурси»: у Тернополі відбулися 13-ті Наукові пікніки • У Тернополі в приміщенні ТЦК знайшли застреленим 46-річного чоловіка • Пройшов шість кілометрів. На Тернопільщині розшукали 6-річного хлопчика • Бенефіс Оксани Малінович: яскрава, багатогранна і натхненна • Перекинувся на саморобному тракторі… Смертельна аварія на Кременеччині • У Скалатському замку захисник України створив нову сім’ю • Тато загинув на війні, мама померла… Четверо дітей залишилися сиротами • У Теребовлі за день здали 45 літрів крові для військових • Дефіле у вишиванках в Тернополі і концерт просто неба • Юні музикантки з Тернополя здобули два гран-прі на міжнародному конкурсі • Бузок, що не в’яне: у тернопільській бібліотеці відкрили виставку вишитого мистецтва • “Нас не зламати!”. Компанія “ARS” показала наслідки руйнувань після ворожої атаки • Російський шахед знищив склад кондитерського магазину “Тортіно” • Понад 50 цілей. Тернопільща зазнала наймасштабнішої атаки росії… • Галицький камерний оркестр зіграв відомі хіти для поранених військових • У Тернополі відбудеться Міжконфесійний фестиваль-конкурс духовної пісні «Я там, де є Благословіння» • «Мрію голос твій почути, мамо»: у Тернополі до Дня матері виступить Національна капела бандуристів • Трагедія у Байківцях: під час будівельних робіт загинув 63-річний чоловік • Зняв свій портрет з Алеї надії: Іван Дробоцький з Шумщини повернувся з полону • Тернополяни витрачають до 60% зарплати на оренду житла
«Балаклави для українських воїнів допомагає нам шити навіть сеньйора Джованна»

Автор: Опубліковано: 17 Березня о 18:29 1644


Понад 400 балаклав передала з Італії українським воїнам на фронт Марія Дурняк із Теребовлянщини.


Марія Дурняк.

Взимку жінка разом із землячками за кордоном організувала пошиття необхідного обмундирування, а нещодавно підготувала партію спідньої білизни для поранених воїнів. Свою кімнату з дозволу господарів-італійців перетворила на невеликий швейний цех. Пані Марія має чотири швейні машинки і чималий досвід у швацтві. Закуповує сувої тканини і скликає подруг на швейну толоку. В кожній пошитій речі на фронт — частинка тепла сердець українок. Захисники вдячні їм за одяг і за турботу.

Італійці дали прихисток біженцям з України

Від початку вторгнення росії в Україну пані Марія гуртує довкола себе в Італії небайдужих людей, відправила чимало гуманітарної допомоги на батьківщину. Піклувалася про біженців з України, які масово прибували у їхній регіон. В Італії пані Марія живе вже 17 років. Нині мешкає в невеличкому селі Сант-Агата біля міста Луго, що в провінції Равенна.

— Війна в Україні стосується кожного українця, в якому б куточку світу ми не були. Хоча ми далеко від рідної землі, але думками — вдома, — каже пані Марія. — Болить серце за загиблими українськими воїнами, за нашим цивільним населенням… Стараємося допомагати, чим можемо. На початках разом з італійськими друзями збирали одяг, продукти, медикаменти та інші необхідні речі й відправляли в Україну. Представники муніципалітету зорганізували склад, куди всі небайдужі приносили речі. Руку допомоги подала українцям місцева церковна спільнота. Біженців з України розселяли по гуртожитках. Багато італійців приймали наших людей в своїх домівках. Я хвилювалася за своїх рідних, тож покликала до себе доньку з п’ятьма онуками. Певний час вони жили біля мене, а згодом повернулися в Україну. Ми з подругами донині продовжуємо підтримувати ЗСУ. Не втомлюємося! І хоча торік навесні пережили повінь — евакуйовувались із села на два тижні. Вода в оселях сягала двох метрів. Але оговтались і знову взялися до праці. Волонтерю у вільний час, хоч іноді з милицями. «Тобі це потрібно?» — запитують. «Потрібно! Як не ми, то хто?!» — відповідаю. Кожна праця для перемоги — важлива.

Українські жінки в Італії невтомно волонтерять

Дивлячись відео, як українські воїни мерзнуть в окопах, пані Марія вирішила шити на фронт балаклави. Розповіла про свій задум українкам, які мешкають неподалік і охоче підтримують ініціативи з допомоги захисникам.

Волонтери передали воїнам балаклави.

— Швейній справі я присвятила все життя. Багато років працювала закрійницею в ательє «Галичанка» в Теребовлі. Представляла свої моделі одягу на конкурсах моди в Тернополі, здобувала призові місця, — розповідає жінка. — За кордоном не закинула улюблену справу — шию одяг знайомим італійцям. Для наших воїнів шию з великою любов’ю – як для рідних. Намалювала викрійку, створила кілька балаклав із шматків тканини, яку мала вдома. Приміряла, чи зручно одягати. Гарні вдалися! Далі потрібно було закупити матерію. На базар до міста — шість кілометрів, не подужала б крутити на велосипеді. Тетяна з Херсона їхала на роботу автомобілем, попросилася з нею. На ринку знайшла п’ять шматків тканини кольору хакі. Зустріла подруг. Поцікавились, що я вишукую поміж рядами. «Долучайтесь до пошиття!» — запропонувала. Не роздумуючи, погодились!

Невдовзі ми взялися до спільної праці. Дві Марії, дві Галини, Ірина, Надія — наша волонтерська команда. Оскільки маю оверлок і швейні машинки, то скликаю всіх до себе. Кожна балаклава проходить через руки сотню разів, бо треба викроїти, обметати, щоб не пускало «очка», акуратно прошити. Жінки допомагають. Навіть моя сеньйора Джованна, яка колись була кравчинею, долучається до доброї справи. Хоча вже не має доброго здоров’я, але допомагає нам вивертати балаклави після зшивання. Також волонтерить для України!

Сеньйора Джованна.

Якось я самотужки за два дні пошила 56 балаклав, бо терміново потрібно було передати в Україну. Встигла, але руки, правда, потім понабрякали. «Ти — турбо!» — дивується сусідка-італійка. Для її доньки я викроювала пальто. Залишки тканини італійка з радістю залишила мені для балаклав — вийшло 11 штук! А нещодавно я взялася шити також спідню білизну для наших поранених воїнів у госпіталі. Підшукую тканину – буду продовжувати, бо кінця війни не видно.

Моя донька має швейне ательє у Копичинцях, також шиє балаклави, а ще — розвантажувальні жилети для захисників. Кожен вносить свою лепту в перемогу. Ми з подругами за два зимові місяці пошили і передали в Україну понад 400 балаклав. Волонтери поділили по всій лінії фронту. Приємно, що якомусь воїну трошки тепліше завдяки балаклаві. Всі українські воїни — Герої! Мій племінник, єдиний син мого брата, загинув на фронті… Боляче… Війна забирає цвіт нації. Дякуємо всім захисникам, які боронять нашу рідну країну.


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Нещодавно опубліковане

Сьогодні у Тернополі відбулися 13-ті Наукові пікніки — один із найбільших щорічних науково-популярних фестивалів міста...


Рубрика: , Опубліковано: о 20:26


Його смерть підтвердили у пресслужбі Тернопільського ОТЦК та поліції області...


Рубрика: , , Опубліковано: о 13:00


У неділю, 17 травня, близько 6:30 до відділення поліції №3 м. Гусятин надійшло повідомлення про зникнення 6-річної дитини...


Рубрика: , Опубліковано: о 14:52


Акторка Тернопільського драмтеатру, заслужена артистка України Оксана Малінович відзначає ювілей...


Рубрика: , , Опубліковано: о 11:45


На спецлінію Кременецького райвідділу поліції надійшло повідомлення про те, що в селі Переморівка у результаті ДТП загинув чоловік...


Рубрика: , , Опубліковано: о 11:28


Найпопулярніше цього тижня

Теми дня
24 Травня
17 Травня
16 Травня