Вперше вироби з бісеру припали до душі Оксані Василівні ще на початку 2000-х. Натрапила на фото робіт в інтернеті і замилувалася. Одразу вирішила, що мусить і сама навчитися створювати таку дивовижу. Почала вишукувати схеми різних виробів, порівнювати їх, втілювати в життя найцікавіші… З часом навчилася плести з бісеру прикраси, квіти, дерева, згодом — цілі букети. Творчість майстрині помітили у Тернополі. Оксану Василівну запросили взяти участь в одній із міських виставок і провести майстерклас для відвідувачів. Це був дуже приємний та корисний досвід, пригадує майстриня, – розповіли про колегу на сторінці “Тернопільводоканалу”.

Приблизно у той же період на неї «посипалися» замовлення від тернополян. Оксана Василівна з радістю вислуховує побажання людей, які мріють про прикрасу. Але всім озвучує важливе правило у своїй творчості — жодного сліпого копіювання.

«Я категорично відмовилася від бездумного «штампування» виробів чи схем. І відразу заявляю, що не “серійниця”, тому кожне замовлення пропускаю крізь себе. Побажання клієнта — це «скелет» майбутнього виробу, на який я обов’язково накладаю своє бачення, — пояснює майстриня.— Наприклад, знаючи що моя подруга — весела, активна, яскрава особистість, я не могла не відобразити це у прикрасі. І практично всім замовникам вдається догодити».

Особливий підхід у Оксани Василівни виробився й щодо використання схем у бісероплетінні. Кожна мусить вирізнялася стилем. Нерідко ідеї приходять до майстрині посеред ночі.

«Кладу на столику біля ліжка аркуш паперу і замислююся про те, як би ту чи іншу схему вдосконалити. Засинаю з тими думками, а прокидаюся вже з твердим знанням, які саме елементи, орнаменти маю додати майбутній прикрасі. Частенько творчі задуми навідують мене о третій-четвертій ночі чи на світанку. І якщо таке трапляється, то вже нічого не бачу, крім тієї ідеї. Одразу розкладаю купки бісеру за кольорами на білій тканині — і за працю, поки пам’ятаю вдосконалену схему. А всі інші справи відкладаю на потім», — пригадує майстриня.

Має Оксана Василівна й улюблену техніку бісероплетіння. Це – оглала. Техніка дозволяє створювати ажурні вироби, красиві й витончені, ніби ніжне мереживо. А ще при створенні прикрас майстриня інколи міксує бісер із натуральним камінням.

«Я велика поціновувачка оздоб із натурального каміння. Це моя маленька слабкість у трьох шкатулках — сміється співрозмовниця. — Якось мені віддали намистини із порваного намиста й запропонували використати у творчості, я не відмовилася. «А чому б не поекспериментувати?» – подумала. Результат сподобався. Відтоді сміливо беру бісер, додаю каміння і роблю магію».

Окрім прикрас, Оксана Медвідь вишиває бісером блузки, картини й ікони. На робочому місці жінку оберігає власноруч створений образ Покрови Пресвятої Богородиці. Але вишивка бісером, відзначає майстриня, більш рутинний і розміреніший процес, ніж праця над кольє, намистами та браслетами.

На жаль, останнім часом творче захоплення майстрині — на паузі. Як пояснює Оксана Медвідь, війна і трагічні новини, м’яко кажучи, не сприяють натхненню. Тому майстриня намагається розбудити його неспішними прогулянками парком, милуванням природою і, звісно, вірою у швидку перемогу України над ворогом.