Субота, 25 квітня 2026
• Трагедія у Байківцях: під час будівельних робіт загинув 63-річний чоловік • Зняв свій портрет з Алеї надії: Іван Дробоцький з Шумщини повернувся з полону • Тернополяни витрачають до 60% зарплати на оренду житла • У Тернополі пройде ювілейний фестиваль “Гамселить” • Крафт, апсайклінг і стартапи: молодь Тернопільщини презентувала навчальні бізнес-проєкти у Львові • Тернопіль приєднався до європейської мережі «Міське озеро» • Теракт у Львові: завербована жінка заклала вибухівки у смітник • Назустріч виїхав нетверезий водій… У Тернополі загинули два рятувальники • У Микулинцях рідні загиблих Героїв виготовили стрітенські свічки • Поліція розшукала водія-втікача, причетного до смертельної аварії в Почаєві • Одруження у виправній колонії на Тернопільщині • Архиєпископ Теодор на Богоявлення відвідав воїнів на фронті • На фронті обірвалося життя телеоператора із Тернополя Павла Ящищака • На набережній Тернопільського ставу освятили воду • Смертельна аварія у Тернополі: водій із Харкова збив пішохода • Тернопільські ветерани можуть додати свій бізнес на Мапу ветеранських бізнесів • Постраждалі від ракетного удару тернополяни отримали мікрохвильові печі та електрочайники • Володимир Шматько спростував інформацію про призначення на посаду начальника ОВА • Код мужності. Як розробник Ігор став оператором дронів 2 Галицької бригади • За п’яного сина — 10 тисяч хабаря пропонувала поліцейським жінка на Тернопільщині
Через масштабну агресію Росії загинуло понад 120 активістів, волонтерів, правозахисників і журналістів

Опубліковано: 27 Грудня о 17:00 7


Станом на кінець 2024 року відомо про загибель щонайменше 121 активіста, волонтера, правозахисника і журналіста через повномасштабну агресію Росії проти України.


Центр прав людини ZMINA презентував перший в Україні звіт-меморіал пам’яті жертв російської агресії “Втрати громадянського суспільства та медіа за три роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну”

Реалізація політики РФ, щодо цілеспрямованого знищення представників громадянського суспільства в Україні підтвердилася одразу після деокупації перших населених пунктів Київщини, Чернігівщини, Сумщини, а надалі — Харківщини та Херсонщини. Російські окупанти шукали людей за підготовленими заздалегідь списками.

Для збирання й документування даних ZMINA використовувала верифіковану інформацію з відкритих джерел, інтерв’ю з близькими, родичами, колегами загиблих або свідками їх смерті.

Крім того, організація взаємодіяла з Інститутом масової інформації, який документує випадки вбивств і загибелі журналістів, а також Офісом Генерального прокурора, який координує та здійснює нагляд за розслідуваннями в кримінальних провадженнях щодо порушень законів і звичаїв війни, у тому числі щодо вбивств представників громадянського суспільства.

Багато випадків загибелі волонтерів, активістів і журналістів сталися під час атак на цивільні об’єкти або інфраструктуру, в умовах, коли удар був свідомо направлений на цивільні об’єкти. Тим самим Росія вкотре порушила міжнародне гуманітарне право.

Серед основних причин, унаслідок яких загинули представники громадянського суспільства:
● артилерійські обстріли, ракетні удари російської армії або застосування безпілотних літальних апаратів (БпЛА) по цивільних об’єктах;
● прицільні розстріли військовими РФ гуманітарних або евакуаційних автомобілів та колон;
● позасудові страти, застосування тортур і жорстокого поводження, ненадання медичної допомоги в місцях незаконного позбавлення волі;
● підрив на піхотних, протитанкових мінах під час гуманітарних місій.

“Втрати громадянського суспільства під час нападу Росії на Україну нам ще тільки доведеться усвідомити. Адже війна триває і веде до нових загибелей, а крім того, в умовах бойових дій буває важко отримати повні і перевірені дані, особливо якщо йдеться про випадки, що сталися на окупованих Росією територіях. Про деякі факти стає відомо лише через багато місяців, деякі досі залишаються неповними або неточними, — пояснює співавторка звіту, голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик. — Однак важливо фіксувати тут і зараз, бо з плином часу болючі спогади про події у рідних і свідків стираються, іноді їх блокують захисні механізми пам’яті. Ми підготували цей звіт, щоб ушанувати людей, які загинули, боронячи цінності вільного світу у цій страшній війні, а також продовжимо збирати, документувати і деталізувати ці історії”.

Згідно з меморіальним звітом, у 2022 році загинув 81 представник громадянського суспільства та медіа, у 2023 році — 19, а в 2024 — 21 особа. Найбільше активістів та медійників загинуло у Київській та Донецькій областях — по 33 людини, у Харківській — 24, у Херсонській — 11, у Луганській — 7, у Чернігівській — 4, у Львівській — 3, у Запорізькій та Миколаївській — по 2 особи, на території Росії — 1 людина, а також місце загибелі ще одного активіста невідоме.

ZMINA спільно з партнерами й надалі продовжує документувати випадки загибелі представників громадянського суспільства та медіа, аби вшанувати пам’ять про них та домогтися покарання винних.

Звіт-меморіал пам’яті жертв російської агресії “Втрати громадянського суспільства та медіа за три роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну” було підготовлено Центром прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу в Україні.

З текстом звіту-меморіалу українською мовою можна ознайомитися тут.

Контактна особа для медіа: Ірина Загородня: +380 68 905 89 11, iz@zmina.ua


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Нещодавно опубліковане

Креативні команди, продакшени та митців запрошують долучитися до державної ініціативи підтримки культурного продукту «Тисячовесна»...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 21:53


Під час будівельних робіт на приватному домогосподарстві села Байківці загинув чоловік 1963 року народження...


Рубрика: , , Опубліковано: о 18:07


У Шумську на Алеї надії стало на один портрет менше - Іван Дробоцький, із села Обич зняв своє фото з алеї, присвяченої військовослужбовцям, які зникли безвісти або перебувають у полоні...


Рубрика: , , Опубліковано: о 17:30


Бізнес на Тернопільщині продовжує розвиватися завдяки державній грантовій програмі «Власна справа», яку реалізує Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з Державною службою зайнятості...


Рубрика: , , Опубліковано: о 13:10


Найдорожча оренда однокімнатної квартири — у Києві, у середньому 23 000 грн за місяць. Також до топ-5 міст із найвищими цінами на зйомне житло входять: Ужгород — 20 500 грн, Львів — 16 500 грн, Івано-Франківськ — 16 400 грн, Черкаси — 16 000 грн за місяць...


Рубрика: , Опубліковано: о 8:00



Теми дня
24 Квітня
23 Квітня
7 Березня
24 Лютого
22 Лютого
1 Лютого