Ці компоненти виготовляють з еластичного поліуретану або гуми, що дозволяє стабілізатору обертатися під час роботи підвіски. Завдяки елементам відбувається демпфування вібрацій від дорожнього покриття та підтримується оптимальний баланс кузова під час проходження поворотів. У разі нахилу автомобіля стабілізатор через втулки передає компенсаційні зусилля, що зменшує крен кузова.
Як зношені або пошкоджені втулки впливають на керованість
Деградація елементів призводить до погіршення керованості через втрату жорсткості з’єднання. Зношені компоненти створюють люфт у кріпленні стабілізатора, що викликає характерний стук у підвісці під час проїзду нерівностей. Водій відчуває зниження точності відгуку на повороти керма, оскільки стабілізатор неефективно протидіє креновим моментам. Автомобіль починає надмірно розгойдуватися на хвилястих ділянках дороги, а під час швидких перелаштовувань виникає небезпечна затримка реакції підвіски. У поворотах зношені втулки не забезпечують необхідного розподілу навантажень між колесами, що збільшує крен.
Сучасні каталоги дозволяють швидко знайти запчастини по ВІН коду з точними характеристиками для конкретної моделі, що значно спрощує процес відновлення підвіски. Такий метод підбору знижує ризик помилки у визначенні діаметра втулок, їхньої жорсткості та геометричних параметрів, які критично впливають на поведінку автомобіля.
Інтенсивність зносу деталей визначається комплексом умов:
• постійний рух по ямах створює ударні навантаження, що руйнують структуру еластомеру;
• експлуатація за температури від -30 до +40 °C прискорює старіння матеріалу;
• контакт з реагентами та мастилами призводить до хімічної деградації гуми або поліуретану;
• пил та абразивні частинки діють як наждак між втулкою та металевою поверхнею.
Агресивний стиль керування створює підвищені навантаження на втулки. Систематичне перевантаження автомобіля на 20–30% понад номінальну вагу збільшує тиск на компоненти підвіски. Оригінальні втулки зберігають еластичність протягом 60–80 тис. км, тоді як неякісні аналоги деформуються через 20–30 тис. км.
Ознаки та рекомендації щодо контролю стану втулок
Своєчасна діагностика дозволяє запобігти проблемам з керованістю. Характерні симптоми — глухий стукіт під час проїзду нерівностей, вібрація на кермі при швидкості 80–100 км/год та нестабільна поведінка у поворотах. Візуальний огляд виявляє тріщини на поверхні втулок або деформацію геометрії компонентів. Перевірку стану запчастин рекомендовано проводити кожні 15–20 тис. км пробігу під час планового технічного обслуговування. Заміну виконують у разі виявлення люфту понад 2–3 мм у з’єднанні або при механічних пошкодженнях. Своєчасна заміна зношених компонентів відновлює заводські параметри підвіски та посилює безпеку експлуатації транспортного засобу.
Джерело: НОВА Тернопільська газета

